Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2 - 579/2010р.                                

                                                          ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ                                                                                                                

16 липня  2010 року

Кремінський районний суд Луганської області у складі головуючого

                 судді:                               Кіяшко В.Г.

 при секретарі:                 Пугачова К.О.

розглянувши у відкритому судновому засіданні в м. Кремінна

цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі про стягнення підвищення до пенсії  дітям війни за 2009 рік

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що має правовий статус «дитина війни». В 2009 році відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а соціальна допомога надавалася лише в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно з законом України « Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить : з 1 січня – 498 грн., з квітня – 498 грн., з 1 липня – 498 грн., з 1 листопада – 573 грн. Заборгованість по доплаті до пенсії за 12 місяців починаючи з 1 січня 2009 року становить 1 240,20 грн.

Позивач просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі, Луганської області здійснити йому виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії по віку, як «дитині війни»   з  01 січня 2009 року.

У судове  засідання  позивач  не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його  відсутності, позов підтримує.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, надіслав суду заперечення, та просить розглянути справу у його відсутності.

У письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинен вирішуватись шляхом внесення змін в діюче законодавство, а виплати повинні здійснюватись виключно із коштів державного бюджету, а не з бюджету Пенсійного фонду, який є відокремленим. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії з вищенаведених підстав вважає незаконними, а тому  просив суд відмовити у задоволенні позову.  

Враховуючи наведене, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши справу, суд вважає  позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           Згідно ч. 3 ст.22  Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 46 Конституції України гарантує право громадян на соціальний захист.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до ст. 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.

Згідно з законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 498грн.,   з квітня – 498 грн., з 1 липня – 498 грн., з 1 листопада – 573грн.  

Судом встановлено, що позивач  відповідно до статті 1 Закону України № 2195 – ІУ від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни згідно копії посвідчення (а.с.5) і має право на отримання підвищення до пенсії.

    Відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми Закону, але не здійснював цього.

    Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги щодо  зобов’язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату підвищення до пенсії після спливу 2009 року й надалі, задоволенню не підлягають, оскільки суд не вирішує спірні правовідносини, які будуть виникати у майбутньому, і не може регулювати наперед вказані спірні відносини, тому в цій частині позову вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22,46,55,95 Конституції України, статті 6 Закону України № 2195 – ІУ від 18 листопада 2004 року « Про соціальний захист дітей війни», згідно з законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», ст.ст.10,11,60, 88, 212-215, ч.1ст.294,ч.4ст. 295 ЦПК України суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату    ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», з 01 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                         Суддя:                                                          Кіяшко В.Г.