ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.08.06 р. Справа № 40/297
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіной Л.Д.
При секретарі Бутилкіной І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка, Донецької області
до відповідача: Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля, Донецької області
третьої особи ____________________________________________________________________
про стягнення 10 200грн. 00коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача – Бичков О.Є.- представник по довіреності № 11/18/21 від 04.01.2006р.
від відповідача – Береговий А.В. – представник по довіреності № 1/1171 від 18.07.2006р.
від третьої особи
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля заборгованості у сумі 10 200грн. на підставі мирової угоди від 17.03.2003р., яка укладена в межах справи про банкрутство ДВАТ Шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля” № 3/211Б.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.2005р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка до Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля були задоволені повністю і стягнуто з Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля борг у сумі 10 200грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. апеляційна скарга Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля була залишена без задоволення та рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2005р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2005р. було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У постанові від 16.05.2006р. Вищий господарський суд України зобов”язав господарський суд при новому розгляді справи з”ясувати питання, чи діє мирова угода від 17.03.2003р. у справі про банкрутство № 3/211Б, що укладена між кредиторами та ДВАТ шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля”, чи було звернення до державної виконавчої служби щодо виконання ухвали про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство № 3/211Б від 17.03.2003р., а також чи є вказана мирова угода на примусовому виконанні.
Згідно зі ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Тому господарський суд Донецької області розглядає дану справу з урахуванням зауважень, вказаних Вищим господарським судом України у постанові № 40/297 від 16.05.2006р.
Ухвалою від 13.06.2006р. господарський суд прийняв до розгляду справу № 40/297 та слухання справи призначив на 05.07.2006р.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2006р. ухвалою від 13.06.2006р. суд зобов”язав позивача представити документи, які підтверджують звернення до державної виконавчої служби щодо виконання ухвали про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, а також документи підтверджуючи, що мирова угода знаходиться на примусовому виконанні. Такі документи були представлені суду.
3 липня 2006р. відповідач надав суду пояснення, в якому зазначив, що мирова угода по справі про банкрутство та ухвала господарського суду Донецької області від 17.03.2003р. № 3/211Б про затвердження цієї мирової угоди в державній виконавчій службі на примусовому виконанні не знаходяться. В підтвердження цього представив акт звірки розрахунків станом на 01.06.2006р. з ДВС у Добропільському районі Донецької області. Також пояснив, що відповідно п.4.4. мирової угоди строк закінчення її дії не встановлений.
Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в :
ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 3/211Б від 17.03.2003р. було затверджено мирову угоду, що укладена між кредиторами та ДВАТ шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля” та провадження по справі № 3/211Б припинено.
Згідно з затвердженою мировою угодою ДВАТ шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля” визнало заборгованість перед позивачем та зобов”язалося у термін до 31.08.2003р. погасити заборгованість у сумі 23 690 416грн. 70коп. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка.
На підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 92 від 21.02.2003р. ДВАТ шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля” було реорганізоване та його правонаступником є Державне підприємство “Добропіллявугілля”.
25 травня 2004р. позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Добропільського районного управління юстиції Донецької області з заявою № 11/7917 про примусове виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 3/211Б від 17.03.2003р.
Державним виконавцем Добропільського районного управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання ухвали господарського суду Донецької області по справі № 3/211Б від 17.03.2003р.
Постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Добропільського районного управління юстиції Донецької області від 06.09.2004р. постанова про відкриття виконавчого провадження по справі № 3/211Б від 17.03.2003р. була скасована згідно ст.ст. 3 та 181 ЗУ “Про виконавче провадження” оскільки мирова угода не передбачена у виконанні у органах ДВС, а в ухвалі про затвердження мирової угоди не вказана сума заборгованості ДП “Добропіллявугілля” перед ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка.
Таким чином, у теперішній час ні мирова угода, ні ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди по справі № 3/211Б від 17.03.2003р. у провадженні органів виконавчої служби не знаходяться. Крім того, ухвала господарського суду Донецької області не може вважатися виконавчим документом, оскільки в ній не вказана сума заборгованості Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля перед ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка.
Підпунктом 2.5 пункту 2 мирової угоди, укладеної між кредиторами та ДВАТ шахта “Алмазна” ДП ДХК “Добропіллявугілля”, яка затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2005р. по справі № 3/211Б передбачено, що у випадку реорганізації боржника, погашення кредиторської заборгованості здійснюється правонаступником.
Згідно п.2.4. мирової угоди відповідач зобов”язався на протязі шести місяців, починаючи від дати укладання мирової угоди, а саме до 31.08.2003р. рівними частками пропорційно сумі вимог сплатити суму заборгованості. Але відповідач зобов’язання перед позивачем не виконав. В результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 10 200грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по погашенню заборгованості у сумі 10 200 грн. за мировою угодою затвердженою ухвалою господарського суду по справі № 3/211Б від 17.03.2003р. своєчасно не виконав.
Крім того, згідно зі ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 ЦК України. Тому здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитися у залежності від використання нею інших засобів правового захисту.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу заборгованість у сумі 10 200 грн. за мировою угодою затвердженою ухвалою господарського суду по справі № 3/211Б від 17.03.2003р. не погашена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача про те, що мирова угода по справі про банкрутство та ухвала господарського суду Донецької області від 17.03.2003р. № 3/211Б про затвердження цієї мирової угоди в державній виконавчій службі на примусовому виконанні не знаходяться суд не може прийняти до уваги з причини надання позивачем матеріалів, які свідчать про його звернення до Відділу державної виконавчої служби Добропільського районного управління юстиції Донецької області. Крім того, існувавша можливість у ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” звернутися в органи Державної виконавчої служби для примусового виконання мирової угоди була правом позивача,а не його обов”язком та на теперішній момент навіть це право втрачено, оскільки норма права ст.181 ЗУ “Про виконавче провадження” яка регламентує можливість звернення позивача для примусового виконання мирової угоди виключена із Закону України “Про виконавче провадження”. Крім того, суд відхиляє доводи відповідача про те, що строк дії мирової угоди не встановлений, так як пунктом 2.4. мирової угоди встановлено, що погашення заборгованості повинно бути здійснено на протязі шести місяців, починаючи від дати укладання мирової угоди, а саме до 31.08.2003р.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м.Авдіївка до Державного підприємства “Добропіллявугілля” м.Добропілля про стягнення 10 200грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Добропіллявугілля” (85000, м.Добропілля, пр.Шевченка, 2, п/р № 26001301571068 у АК ПІБ м.Добропілля, МФО 334118, ЄДРПОУ 32186934) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, м.Авдіївка, пр.Індустріальний,1, п/р № 26003301745424 в філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00191075) заборгованість у сумі 10 200грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 23.08.2006р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Подколзіна Л.Д.