УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Малахової Н.М.
суддів: Матюшенка І.В.
Павицької Т.М.
при секретарі
судового засідання Жовновській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на постанову Коростенського міськрайонного суду від 9 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих коштів,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина. Просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо нарахування їй коштів, передбачених ст.37, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закону). Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недосплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону в розмірі 5133 грн.60 коп., з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені кошти , передбачені ст. 39 Закону в розмірі 12834 грн. за період з 1 лютого 2008 року по 1 лютого 2009 року. Посилалася на те, що є пенсіонеркою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. Всупереч вимогам Закону, який пов'язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати у вказаний період виплачувались їй в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836.
Постановою Коростенського міськрайонного суду від 9 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради та управління Пенсійного фонду України в м. Коростені неправомірними. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на користь позивачки 8556 грн. доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь позивачки 3422 грн.40 коп. щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У решті вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Коростені просить вказану постанову скасувати в частині стягнення коштів з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені. Апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, він керується положеннями чинної Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також зазначає, що до Пенсійного фонду не надходять кошти з державного бюджету для надання пільг та компенсацій для постраждалих від Чорнобильської катастрофи і Пенсійний фонд не є розпорядником таких коштів.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є пенсіонеркою, має статус потерпілої 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.1,9). неповнолітній син позивачки є також потерпілими від Чорнобильської катастрофи (а.с.5,6).
Частиною 2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на радіоактивно забрудненій території підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону.
Проте, всупереч вимогам Закону за спірний період позивачці нараховувалось і виплачувалось зазначене підвищення в розмірі 10,5 грн. щомісяця.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Крім того, відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, а отже, є відповідачами у спорах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав та правильно вирішив спір.
Спосіб, у який судом відновлено порушені права позивачки, узгоджується з положеннями ст.162 КАС України (в порядку якого розглянуто справу).
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначення розміру стягнутої суми.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
В іншій частині постанова не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені відхилити.
Постанову Коростенськго міськрайонного суду Житомирської області від 9 червня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді
____________________________________________________________________
Справа № 22 ц/3489/10 Головуючий у суді 1-ї інст. Волкова Н.Я.
Категорія 57 Доповідач суддя Малахова Н.М.
.