ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-2117/10/2370
14.07.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області –не з’явився,
представника Головного управління державного казначейства України в Черкаській області –не з’явився,
третьої особи –не з’явився,
представника прокуратури –Павленка О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Головного управління державного казначейства України в Черкаській області, третя особа –інспектор Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщик міліції ОСОБА_3, за участю прокуратури Черкаської області, про визнання незаконними дій, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 подано позов про визнання незаконними дій управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, стягнення з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області матеріальної шкоди в розмірі 822 грн. 14 коп. та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн., а також про зобов’язання управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області анулювати незаконний запис в талоні до посвідчення водія про вилучення посвідчення та замінити його на новий.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в квітні 2009 року під час керування автомобілем його зупинив інспектор Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщик міліції ОСОБА_3 без повідомлення про причини зупинки та вказав, що той знаходиться в стані алкогольного сп’яніння, після цього примусив їхати до Золотоніської ЦРЛ на медичний огляд; направлення на медичне освідування здійснено неправомірно, оскільки перед цим не було використано методу перевірки за допомогою трубки “Контроль тверезості”; в лікарні він відмовився від освідування в заздалегідь підготовлений пакет, заявив лікарю, що алкогольних напоїв не вживав; лікар зробив запис про відмову від проходження медичного освідування.
Протокол про адміністративне правопорушення третьою особою не складався, свідків факту керування позивачем транспортним засобом не було та їх ніде не зазначено; інспектор витребував ключі від автомобіля, щоб відігнати його на штрафмайданчик; після прибуття на штрафмайданчик позивач вимагав скласти протокол про адміністративне правопорушення та протокол огляду і тимчасового затримання; інспектор запевнив, що протокол направить поштою, проте до цього часу його немає; після складання протоколу тимчасового затримання транспортного засобу інспектор зробив запис у талоні до посвідчення водія.
Після зазначених обставин позивач пройшов обстеження в Черкаському обласному наркологічному диспансері на факт вживання алкогольних напоїв, згідно протоколу огляду якого встановлено, що позивач алкогольних напоїв не вживав, тобто був тверезий.
В результаті розгляду скарги на дії інспектора Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції управлінням державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області встановлено, що дії цього інспектора не суперечать вимогам чинного законодавства.
З таких підстав позивач просить визнати дії управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області незаконними.
Крім того, в результаті незаконних дій позивач просить стягнути з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області нанесену йому матеріальну та моральну шкоду в розмірах, відповідно, 822 грн. 14 коп. та 30 000 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В запереченнях на адміністративний позов Головне управління державного казначейства України в Черкаській області просило відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник прокуратури Черкаської області в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Представник управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, а також інспектор Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщик міліції ОСОБА_3 належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, заперечення на позов не надали, а тому суд вирішив розглянути справу без їх участі на підставі наданих документів.
Заслухавши пояснення позивача та представника прокуратури, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Обставини справи, зазначені в адміністративному позові, щодо дій позивача та інспектора Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщика міліції ОСОБА_3 сторонами не заперечуються.
Отже в даному випадку суд приходить до висновку, що позов ґрунтується саме, як вважає позивач, на неправомірних діях інспектора Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщика міліції ОСОБА_3.
Позивач також вважає, що дії управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, які виявились у відповіді від 06.05.2009р. № 13/4-С-32 на скаргу щодо неправомірних дій інспектора, також є неправомірними з тих же підстав, які зазначені в адміністративному позові.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладені норми суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не доведено протиправності дій саме управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, які виявились у відповіді від 06.05.2009р. № 13/4-С-32 на скаргу щодо неправомірних дій інспектора Золотоніського відділення державної автомобільної інспекції прапорщика міліції ОСОБА_3, з урахуванням обставин, на яких ґрунтується адміністративний позов.
Стосовно стягнення з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, за умови заподіяння фізичній або юридичній особі шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, така шкода повинна бути відшкодована за рахунок Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету.
Згідно наявної в матеріалах справи копії Положення про Головне управління державного казначейства України в Черкаській області, затвердженого Головою Державного казначейства України, основними завданнями Головного управління державного казначейства України в Черкаській області є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями.
Отже, шкода в даному випадку не може бути стягнута безпосередньо з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області.
Зважаючи на те, що позивачем не доведено обґрунтованість своїх вимог щодо протиправності дій управління державної автомобільної інспекції управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та необхідності стягнення з Головного управління державного казначейства України в Черкаській області шкоди, вимоги про зобов’язання вчинити певні дії також не підлягають задоволенню.
За вказаних обставин, зважаючи на вимоги ст. 86 КАС України, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 19.07.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк