справа № 2-263-10 р.
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2010 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі : головуючого судді Синиці Л. П., при секретарі судового засідання Гудзь І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області про визнання права та зобов’язання здійснення нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги , -
в с т а н о в и в :
31.03.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати право на отримання невиплаченої соціальної допомоги та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність з 09.07.2007р. до 31.12.2009р. .
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що, відповідно до статті 1 Закону України від 18.11. 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». Згідно зі ст. б зазначеного Закону з 01.01.2006 року, повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалася. Верховна Рада України, Законом України від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 77 та ст. 110, та Законом України від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 71, пункт 12 призупинила дію ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Аналогічним чином дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено на 2008 рік пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України». Проте, Конституційний суд України 09.07.2007р. прийняв рішення, відповідного до якого визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), зокрема, положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік”. Конституційний суд України рішенням від 22.05.2008р. у справі щодо предмета та змісту закону про державний бюджет України, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змив до деяких інших законодавчих актів України». Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі мас преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникають внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Пункт б Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним i не може бути оскаржене. Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінет Міністрів України надало право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. З ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не припускається зниження змісту та обсягу існуючих прав i свобод. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність. Згідно з п. 2 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією, але не виконує цього. Для захисту своїх прав звернувся до суду, і просить визнати право на отримання невиплаченої соціальної допомоги та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність з 09.07.2007р. до 31.12.2009р. .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, подала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі, Пістун О.В., позов щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війн» не визнала, вказавши, що ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно зi ст. 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується. У Законі України «Про державний бюджет на 2007 рік» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50% від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за умови, що людина, яка має статус дитина війни» за життя визнана інвалідом. З 01.01.2008 р. питання виплати пiдвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (пп.2 п.41 розділу II) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно зi ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність. 3 01.01.2009р. виплата дітям війни проводиться у тому ж розмiрi, що i в 2008 році згідно п. 8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Тому, дітям війни з 01.01.2008р. i по даний час виплачується щомісячно по 47,00 грн., з 01.04.2008р. — 48,10 грн., з 01.07.2008р. — 48,20 грн., з 01.10.2008р. по даний час — 49,80 грн.. Враховуючи наведене та те, що до бюджету Пенсійного фонду, який затверджується Кабінетом Мiнiстрiв України, кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, у органів Пенсійного фонду не було i на даний час немає законних підстав для збільшення цієї виплати. Просить суд, у задоволені позову відмовити.
Суд, розглянувши позов у межах заявлених позовних вимог, вислухавши представника відповідача Пістун О.В., врахувавши думку позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, та при вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що даний позов є частково обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.
Згідно до вимог Конституції України (ч.2 ст.19), органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Пенсійний Фонд України діє на підставі положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на яке покладено обов’язок щодо : призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.
Згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» № 2195–ІV від 18.11.2004р., котрий набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України – ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей».
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19.01.2006р. № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік» вказаний пункт ст. 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції : «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей», запроваджується з 01.01.2006р., а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету», і Закон набрав чинності 02.04.2006р.. Однак, Кабінетом Міністрів України протягом 2006р. будь-які рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.
Таким чином, у 2006 році пільги дітям війни, що передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», запроваджено не було, і у позивача даного права не виникало, тому в цій частині позовної вимоги, слід відмовити. Закони України «Про Державний бюджет на 2006рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006рік» від 19.01.2006р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Відповідно до Закону України № 489–V від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007рік» (ст. 71 пункт 12) зупинено дію положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», та ст. 111 цього Закону, встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195 – ІV від 18.11.2004р., і виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення ЗУ № 489–V від 19.12.2006р., яким зупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та положення п. 3 ст. 71 ЗУ № 489–V від 19.12.2006р. визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнано неконституційними. Таким чином, із 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи статті 111 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007рік», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей». І після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення, знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», тобто, з часу прийняття цього Рішення, відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», суб’єкт владних повноважень порушив з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., оскільки, дія Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік» закінчується 31 грудня 2007р.. Ст. 152 Конституції України, зазначає, що закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107- VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції : «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Однак, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України» від 22.05.2008р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо несення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 року - стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», як така, що поновила свою дію у часі, і з цієї дати особа із статусом дитина війни має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, та повинна була застосовуватись до позивача .
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімуму» від 15.07.1999р. №966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
При визначені розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», відповідачу, слід, застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність – ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком. І при розрахунку державної пенсії, передбаченої ЗУ № 2195–ІV від 18.11.2004р., застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком. Так, Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 406,00грн., з 1 жовтня – 411,00грн.. Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470,00грн., з 1 квітня – 481,00грн., з 1 липня – 482,00грн., з 1 жовтня – 498,00грн.. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», стаття 54, установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-УІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), стаття 1, встановлює прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, на одну особу на місяць у розмірі з 01.12.2009р. – 734,00грн. .
Положення ч.3 ст. 28 ЗУ № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV від 18.11.2004р. набула статус дитини війни, а тому за ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач – Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області не здійснював зазначені виплати у вищенаведених розмірах, посилаючись на відсутність відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни. Згідно довідки, з 01.01.2008р. відповідач почав позивачу виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а саме: з 01.01.2008р. – 47,00грн., з 01.04.2008р. – 48,10грн., з 01.07.2008р. – 48,20грн., 01.10.2008р. – 49,80грн..
Отже, позивачем недоотримана щомісячна соціальна державна допомога, і, суд, вважає, доведеною вимогу позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області нарахувати та виплатити недоплачену допомогу як «дитині війни» в період з 9 липня по 31 грудня 2007р.; з 22 травня по 31 грудня 2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. .
З огляду на вищевикладене, вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-ІV від 18.11.2004р. і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаної статті відповідач таких нарахувань не проводив.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, як і на не визначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни, суд, до уваги не бере.
Керуючись вищенаведеним та Конституцією України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004р., Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 110 Закону України «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006рік» за № 3367 - ІV від 19.01.2006р., Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008рік», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням «Про Пенсійний Фонд України», затвердженим Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), Законом України «Про прожитковий мінімуму» від 15.07.1999р. №966-14, ухвалою Конституційного Суду України у справі № 2-25/2009р. «про відмову у відкриті конституційного провадження за конституційним подання Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальна пенсія за віком», що міститься у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальний розмір пенсії за віком», використаного в частині першій ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. ст. 10, 11, 15, 30, 79-81, 88, 174, 208 - 210, 212 – 215, 294 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Городищенському районі Черкаської області про визнання права та зобов’язання здійснення нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги - задовольнити частково .
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькка АДРЕСА_1, згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») та провести відповідні виплати з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р.; з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р.; з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з урахуванням сум, виплачених в цей період.
В іншій частині позовних вимог – відмовити .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: Л. П. СИНИЦЯ