№ 2а-5510/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Гаврилової Г.Л.
при секретарі Кульбачній В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та щомісячної компенсації вразі втрати годувальника з 30.03.2010р., -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії та щомісячної компенсації вразі втрати годувальника.
В обґрунтування позову позивачка зазначала, що вона є вдовою інваліда 2 групи в наслідок захворювань пов’язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Вона перебуває на обліку і отримує пенсію в УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області, яка їй була призначена за інвалідністю. В зв’язку з тим, що право на отримання пенсії вразі втрати годувальника у неї виникло з грудня 2009 року і її пенсія повинна складати 50% пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст.ст.49, ч.4 ст.54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і вона подала заяву у березні 2010 року, то перерахунок повинен бути проведений з моменту її переходу з одного виду пенсії на другий, а саме з моменту переходу з пенсії за віком на пенсію вразі втрати годувальника з 30.03.2010 року, відповідно до ст..45 Закону України № 1058-1У. Просила задовольнити позовні вимоги, зобов’язати відповідача зробити їй перерахунок і виплату пенсії у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та здійснити перерахунок і виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 50%мінімальної пенсії за віком, як вдові померлого годувальника – інваліда 2 групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст.ст. 49,52, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 30.03.2010 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та надала пояснення , аналогічні викладеним у позовної заяві.
До судового засідання представник відповідача, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи не з’явився, тому суд на підставі ст. 169 ЦПК України слухає справу за його відсутність.
Заслухавши позивачку, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 27.06.1995р., про що Орджонікідзевський відділом реєстрації актів цивільного стану МУЮ Донецької області вчинено актовий запис за № 205, що визначено у свідоцтві про одруження НОМЕР_1 (а.с. 11).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що відділом РАЦС Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Маріуполя Донецької області вчинено актовий запис № 1718 від 14.12.2009р. в свідоцтві про смерть НОМЕР_2 (а.с. 12).
За експертним висновком № 240 від 12.03.2010 року . захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 пов’язано з ліквідації наслідків на ЧАЕС (а.с. 14).
Судом встановлено, що дружина померлого – ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2
Судом також встановлено, що на підставі Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-У1 позивачці призначена пенсія, розмір якої відповідач визначив згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із частиною 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено: "Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадяться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Статтею 37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім"ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника.
Отже, розмір пенсії ОСОБА_1, яка в сенсі ст. 36 ч. 2 п. 1 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є непрацездатним членом сім"ї померлого, за втратою годувальника ОСОБА_2 має визначатись із розрахунку 50% від основної державної пенсії по інвалідності, яку б міг отримувати годувальник при житті, розмір якої не міг бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Крім того, стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає, що при нарахуванні розміру пенсії за основу береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлена щомісячна компенсація сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка визначається в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України, тобто поряд з основним розміром пенсії за втратою годувальника, встановленим статтею 54 цього Закону, додатково виплачується вказана компенсація, право на отримання якої має позивачка.
При цьому статтею 53 Закону визначено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Статтею 67 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», який набув чинність 29.10.2006 року, передбачено, що у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом, збільшується розмір пенсії в установленому порядку.
Суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-XIV.
Позиція Управління Пенсійного фонду України ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд дійшов висновку, що для здійснення перерахунку пенсії у даному випадку необхідною умовою є саме зміна розміру прожиткового мінімуму, а не заява позивача чи наявність інших обставин. Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якою передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, не може бути застосована до спірних відносин, оскільки вказана стаття передбачає виняток із загального правила, а саме: перерахунок призначеної пенсії в такому порядку здійснюється, крім випадку, передбаченого ч. З ст. 42 цього Закону, якою передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму який набрав чинності 12.01.2005 року.
Таким чином, з 12 січня 2005 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
В зв’язку з тим, що право на отримання пенсії вразі втрати годувальника у позивачки виникло з 30.03.2010 року і її пенсія повинна складати 50% пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до ст..ст.49, ч.4 ст.54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то перерахунок повинен бути проведений з моменту її переходу з одного виду пенсії на другий, а саме з моменту переходу з пенсії за віком на пенсію вразі втрати годувальника з 30.03.2010 року, відповідно до ст.45 Закону України № 1058-1У.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області здійснити позивачці перерахунок і виплату пенсії у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, з рахунку 8 мінімальних пенсій за віком та здійснити перерахунок і виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як вдові померлого годувальника – інваліда 2 групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст..ст.49,52, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 30.03.2010 року.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок. Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у
відповідності до ст.82 ЦПК України звільнити його від сплати судових витрат на користь
держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 50, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст..ст.10,60, 88, 213-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та здійснити перерахунок і виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як вдові померлого годувальника – інваліда 2 групи по захворюванню, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно до ст..ст.49,50, 52, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 30.03.2010 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя ____________