Справа № 2-1257/10                                                

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

І МЕНЕ М   У К Р А Ї Н И

05 липня 2010 року                                                                                   місто Маріуполь

Орджоникідзевській районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді  Гавриловій Г.Л.

при секретарі Больсуновой Г.О.

за участі представника відповідача ОСОБА_1

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частини квартири,

                                                     В С Т А Н О В И В:

         02 березня 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частини квартири. В обгрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що 11 лютого 2002 року вона з ОСОБА_3 зареєструвала шлюб, який 11 липня 2007 року був розірваний. В період шлюбу вони з відповідачем придбали квартиру НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Спірна квартира була придбана на підставі договору купівлі-продажу, який був затверджений приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Никоненко Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5056, 02.08.2005 року. Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири НОМЕР_1, розташованої в будинку АДРЕСА_1 .

         У судовому засіданні позивачка дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі, а саме: визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири НОМЕР_1, розташованої в будинку АДРЕСА_1.

         Відповідач до судового засідання з'явився, позовні вимоги визнав у повному обсязі, та пояснив, що знаходився в шлюбних відносинах з позивачкою з 11.01.2002 року по 11.06.2007 року. Квартиру НОМЕР_1 , яка розташована в будинку АДРЕСА_1 вони з ОСОБА_2  придбали 22.08.2005 року, в період шлюбу за спільні кошти.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали суд вважає за необхідне задовольнити позовні  вимоги позивачки за наступних підстав.

Згідно свідоцтва про одруження, виданого 11 січня 2002 року  Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис №07, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одружились 11.01.2002 року. Прізвища після одруження: чоловіка – ОСОБА_3, дружини – ОСОБА_2.

Відповідно до інформаційної довідки № 1226 від 11.02.2010 року, виданої Міським бюро технічної інвентарізації Донецької області, ОСОБА_3  належить квартира НОМЕР_1 розташована в будинку АДРЕСА_1  на підставі договору купівлі-продажу №5056 від 02.08.2005 року, який був затверджений приватним нотаріусом Никоненко Т.В.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 29 жовтня 2007 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 208, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище: йому- ОСОБА_3, їй -ОСОБА_2.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб, виданого 13 вересня 2008 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 520, ОСОБА_2  13 вересня 2008 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_2.

 У відповідності до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

 Таким чином,   судом встановлено, що квартира НОМЕР_1 розташована в будинку АДРЕСА_1 була придбана позивачкою та відповідачем за період шлюбу, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на Ѕ частину спірної квартири.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 68 СК України, ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частини квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частини квартири НОМЕР_1, розташованої в будинку АДРЕСА_1.  

Заява про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Апеляційна скарга на  рішення суду  подається  в перебігу двадцяти днів  після подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного  суду  Донецької області через Орджоникідзевській районний  суд м. Маріуполя

      Суддя  ________________