справа № 2-а-153-10р.
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі : головуючого судді Синиці Л.П., при секретарі судових засідань Хіжняк В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до ВДАІ м. Сміла Черкаської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 05.05. 2010 року, як незаконної , -
В С Т А Н О В И В :
11.05.2010р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, в якій просить скасувати постанову серія СА №164312 від 05.05.2010 року про адміністративне правопорушення, що передбачає відповідальність за ч. 2 ст. 123 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на ті обставини, що 05.05.2010 року керуючи автомобілем «НІСАН» д/н НОМЕР_1, по вул. Леніна в місті Сміла при проїзду залізничного переїзду був зупинений працівником ДАІ, який став складати протокол про скоєння адміністративного правопорушення, порушення п. 20.5 ПДР України. Під час складання протоколу працівником ДАІ, він заперечував факт порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху, зіславшись на те, що він рухався через залізничний переїзд коли звуковий та світловий сигнал не працювали, а запрацювали вони лише коли він автомобілем був посередині переїзду. На підтвердження цього, попросив працівника ДАІ запросити свідків, які б засвідчили даний факт , або ж факт скоєння правопорушення. Було відмовлено. Не врахувавши дані зауваження, працівник ДАІ виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності, що передбачена ч. 1 ст. 123 КУпАП та піддав штрафу в сумі 340 грн.. Просить, визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія СА №164312 від 05.05.2010р., що винесена інспектором ДАІ м. Сміли Несторенко Павлом Станіславовичем.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, зіславшись на доводи викладені у позовній заяві, і вказав, що свідками даної події були ОСОБА_4, ОСОБА_5, які знаходилися в автомобілі, коли він почав рух через залізничний переїзд. Відповідача /представник відповідача/ в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 5926, листа щодо слухання справи у його відсутність не подав, як і не надходило до суду заяви про перенесення слухання справи.
Суд, враховуючи наведене, вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили те, що позивач дійсно рухався через залізничний переїзд коли звуковий та світловий сигнал не працювали, а запрацювали вони лише коли автомобіль був посередині переїзду, і при складані протоколу про адміністративне правопорушення позивач попросив працівника ДАІ врахувати їх свідчення, однак останній відмовив , - за згодою позивача, і у відповідності до ст. 128 ч. 4 КАС України, де зазначено, що у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, розглядає адміністративний позов ОСОБА_2 до ВДАІ м. Сміла Черкаської області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 05.05.2010 року, як незаконної , за відсутності відповідача /представника відповідача/, та дослідивши матеріали справи, вважає , що даний адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено судом та підтверджено матеріали справи, з гідно протоколу про адміністративне правопорушення серії СА 139665 від 05.05.2010 року, ОСОБА_2 05.05.2010р. о 18год. 10хв., керував автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Сміла по вул. Леніна, проїхав залізничний переїзд в той час коли працювала звукова і світлова сигналізації, чим порушив пункт ПДР 20.5, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 123 КУпАП. В поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення, ОСОБА_2 зазначив, що не згідний з правопорушенням. За постановою в справі про адміністративне правопорушення серія СА №164312 від 05.05.2010р. позивач притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 123 КУпАП. Жодного доказу, окрім думки інспектора ВДАІ м. Сміла Нестеренка Н. П., що позивач проїхав залізничний переїзд в той час коли працювала звукова та світлова сигналізація, при матеріалах справи, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та які б могли зафіксувати скоєння правопорушення, не зазначено.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що вина позивача у скоєнні правопорушення не є доведеною, а працівник ВДАІ м. Сміли Черкаської області, який фіксував правопорушення, всебічно, повно і об’єктивно не дослідив всіх обставин справи при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та накладення стягнення, при незгоді із скоєнням адміністративного правопорушення, не були залучені та допитані свідки, які б підтвердили чи заперечили даний факт правопорушення, а тому позов ОСОБА_2 підлягає до повного задоволення.
На підставі викладеного вище, та керуючись ст. ст. 9, 251, 252 КпАП України, ст. ст. 7, 13, 17, 18, 23, 71, 128,159, 161, 163, 185 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
позов задовольнити. Постанову в справі про адміністративне правопорушення, серія СА № 164312 від 05.05.2010р., інспектора ВДАІ м. Сміла Нестеренка Н. П. щодо притягнення ОСОБА_2, жителя АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 123 ч. 1 КУпАП - скасувати.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України .
Суддя: Л. П. Синиця