Справа 1-11\ 2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

30 січня 2007 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Лисенко М. Є., при секретарі -    Колодязній Л. М., за участю прокурора - Коновалова В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, з повною - середньою освітою, не одруженого, на утримані має доньку ОСОБА_22005 року народження, не працюючого, проживаючий в м. АДРЕСА_1, прописаний в м. АДРЕСА_2, раніше не судимого, за ч. 1. ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2006 року близько 18-00 години в м. Снігурівка Миколаївської області в будинку дядька ОСОБА_3., по вул. АДРЕСА_2, підсудний, на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно наніс останньому не менше 3 ударів руками в обличчя та не менше 4 ударів ногами в обличчя та тулуб. Як наслідок потерпілий отримав тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров я - у вигляді переломів 8 та 10 ребер зліва.

В судовому засіданні підсудний вину в скоєнні злочину визнав повністю, суду пояснив, що у вечірній час 11 листопада 2006 року, він приїхав у гості до своєї матері, яка проживає по вул. АДРЕСА_2, м. Снігурівка, де також проживає її брат ОСОБА_3. Мати розповіла, що її рідний брат а його дядько ОСОБА_3., зґвалтував її. Він розі злившись за це на нього побив його, наносячи удари руками та ногами в обличчя та ногами в тулуб, чим спричинив йому тілесні ушкодження. Після цього забрав матір проживати до себе в м. Миколаїв, а дядько ОСОБА_3., після цього випадку поїхав проживати до своєї матері в с Горохівське Снігурівського району Миколаївської області.

Підсудний заявив клопотання про слухання справи без дослідження доказів, яке судом, відповідно до ст.299 КПК України задоволено.

Суд кваліфікує дії підсудного за ч.1 ст.122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання, суд враховує на характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який віднесено до злочинів середньої тяжкості, дані про особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття, першу судимість, на утриманні має малолітню дитину.

На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а тому призначає таке з застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов'язків за ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч 1 ст.122 КК України та призначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

2

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік і шість місяців не вчинить нового злочину та виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти органи КВС про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи за п.2,3,4 ст.76 КК України.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, на користь НДЕКЦ при УМВС в Миколаївській області (р\рахунок 35229001000016, код ЗКПО 25574110, МФО 826013 b Управлінні державного казначейства в Миколаївській області) -180 грн. 16 коп.

Речові докази по справі (а.с.71), які знаходяться в камері речових доказів Снігурівського РВ УМВС повернути потерпілій ОСОБА_4.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню-підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом 15-діб з моменту проголошення