АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22 ц-7363/2010 Головуючий у суді 1 інстанції – Калитка О.М.
Категорія Доповідач - Ступіна Я.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Ступіної Я. Ю.,
суддів: Мартинюка В. І., Темнікової В. І.,
за участю секретаря Малошонок О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 09 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 09 лютого 2010 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, набув статусу «дитина війни» на підставі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 2195) з 01.01.2006 року.
Задовольняючи позов в межах річного строку звернення до суду, суд виходив з того, що з 01.01.2009 року позивач мав право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195. Оскільки в суд із зазначеним позовом позивач звернувся 21.01.2010 року, то задоволенню підлягають його вимоги з 21.01.2009 року на підставі ч.2 ст. 99 КАС.
Такий висновок суду є законним і обґрунтованим.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справі.
Відповідно до статті 6 Закону № 2195 (у редакції, що діяла в 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а спірна сума залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначається на підставі ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування та виплата у 2009 році позивачу, який набув статусу «дитина війни», підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону №2195-15.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюють спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не передбачено.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За таких обставин колегія суду вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області відхилити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 09 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: