Справа 9945                                                                       Голов. 1 інст. Стратейчук Л.З.

Категорія 53                                                                                Доповідач Зубова Л.М.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

                                                              Ухвала

                                                         Іменем України

16 липня   2010 року                                                                                               м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:  

головуючий  суддя Зубова Л.М.

судді Єлгазіна Л.П.,Принцевська В.П.

секретар  Лєдовськая  О.М.  

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за  позовом  ОСОБА_2  до державного  підприємства « Макіїввугілля»

про захист трудових прав  , відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою  впоноваженого представника позивача   ОСОБА_3  

на рішення  Центрально- Міського районного суду  м. Макіївки  суду від 28 квітня  2010 року.

Вислухавши доповідача, представника   державного  підприємства « Макіїввугілля»Грицькова Д.В., перевіривши матеріали  цивільної справи,  апеляційний суд, -

                                                 в с т а н о в и в:

Рішенням Центрально - Міського районного суду  м. Макіївки  суду від 28 квітня  2010 року позов задоволений частково , суд  стягнув  з відповідача  на користь позивача  вихідну  допомогу  у сумі  8036,28 грн.,  середній  заробіток  за затримку розрахунку  2000 грн.  моральну шкоду,завдану порушенням  трудових прав  позивача  у сумі 1000 грн.,   у   задоволенні  решти вимог  відмовлено ,  розподілені  судові  витрати , з рішенням не погодився   вповноважений представник  позивача -  ОСОБА_3   і у  апеляційній скарзі  оспорював  правильність висновків  суду  про розмір компенсації за завдану моральну шкоду , вважав, що висновки суду  не  відповідають   фактичним  обставинам справи   і  вимогам   закону   та  суд неправильно   відмовив  у  стягненні    надбавки за вислугу  років ,  позаяк    не  переконався, що   колективний договір  суперечить Галузевій угоді  в частині  обов’язку  відповідача  застосовувати  підвищені  часові  тарифи  при  розрахунку  винагороди  за вислугу років.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити      з наступних підстав.

Відповідно до ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

           Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України   суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

 Згідно 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок, премій, винагород встановлюються підприємствами  самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною  та  галузевою угодами .

Згідно ст. 116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.  Якщо працівник  в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня  після пред’явлення звільненим   працівником  вимоги   про розрахунок. Про  нараховані суми , належні працівникові при  звільненні, власник  або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або  уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені   в статті 116 цього Кодексу, працівникові належить виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відмовляючи у задоволенні позову  про стягнення надбавки за  вислугу  років в заявленому  позивачем обсязі , суд  повно і  всебічно   дослідив  обставини справи  ,  надані сторонами   доводи і  заперечення , і  дійшов  висновків  про  відсутність законних  підстав для  задоволення  позову  в  цій  частині, що відповідає встановленим   судом  обставинам справи   та  вимогам   ст. 94,97  КЗпП України ,  умовам локальних нормативних актів, а доводам представника  позивача з цього приводу   суд надав  оцінку  у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України і  дійшов підставного висновку , що вони не можуть бути задоволені.  

Крім того, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку  про необхідність   стягнення невиплаченої позивачеві  вихідної допомоги , у зв’язку з чим  маються законні  підстави для  стягнення  середнього заробітку  за затримку  розрахунку у  відповідності до   ст. 117 КЗпП України , оскільки суд  встановив  та з цього виходив , що 28.08.2007 року  позивача  було звільнено з роботи у  відповідача  на підставах , зазначених у ст. 40 п)2 КЗпП  , в день звільнення відповідач не провів  з позивачем  остаточний  розрахунок, тому   суд стягнув   заборговану  відповідачем    суму  та  середній  заробіток  за затримку  виплати заборгованості  у сумі  2000 грн , застосувавши  положення  п. 20 Постанови Пленуму  Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 " Про практику  застосування судами законодавства  про оплату  праці",   про  врахування  при визначенні  суми   середнього заробітку  розміру  спірної суми  заборгованості , частки,  яку  становить  заборгованість  порівняно  із середнім заробітком  позивача  ,  істотності  цієї частки   тощо, тому  доводи  апеляційної скарги в цій  частині  не  впливають на правильність висновків суду.  

Стягуючи моральну  шкоду у сумі  1000  грн. суд 1 інстанції підставно керувався ст. 237-1 КЗпП України, та врахував  конкретні   обставини справи  передбачені  законом  принципи розумності  і виваженості, надавши оцінку  представленим  доказам  про завдану   позивачеві   моральну  шкоду  у відповідності  до фактичних обставин справи та вимог  закону, тому   доводи  апеляційної скарги в цій   частині  не заслуговують на увагу.

Керуючись ст. 303,ч.1, 308 ЦПК України,   апеляційний суд, -

                                              ухвалив   :

 Апеляційну скаргу відхилити.

 Рішення  Центрально- Міського районного суду  м. Макіївки  суду від 28 квітня  2010 року залишити без змін. .  

Ухвала  набирає чинності негайно та  може бути   оскаржена у касаційному порядку  безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох  місяців  з дня проголошення .

Головуючий:                                                  Судді