АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Фащевської Н.Є.
Суддів: Шевчук Г.М., Сташківа Б.І.
при секретарі : Стопник О.С.
з участю сторін:позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2.;відповідача ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду від 02 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. Позивач зазначив, що 14 квітня 2009 року на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Теребовля в результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, відбулося зіткнення трактора марки “МТЗ-80”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який керував по дорученню власника- дружини ОСОБА_5 із його автомобілем марки “Фіат”, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в результаті чого автомашина отримала технічні пошкодження, заподіявши йому матеріальну шкоду на суму 22 661 грн. та внаслідок ушкодження автомобіля він переніс моральні страждання , які оцінює на суму 10 000 грн.
Рішенням Чортківського районного суду від 02 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Чортківського районного суду від 02 лютого 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, висновки суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права, суд безпідставно не взяв до уваги постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 07 травня 2009 року, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а в мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що причиною дорожньо-транспорної пригоди стали грубі порушення Правил дорожнього руху саме водія- відповідача ОСОБА_3 і судом дано невірну оцінку представленим ним іншим доказам.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 та його адвокат підтримали апеляційну скаргу, зіславшись на доводи викладеній в ній.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги , перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого в цій частині рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час ухвалення рішення, як зазначено в ст. 214 ЦПК України, суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна особа зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст.27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі та зобов’язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.
При вирішенні справи місцевий суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не представив даказів, які б достовірно свідчили про винність ОСОБА_3 у дорожньо -транспортній пригоді, що мала місце 14 квітня 2009 року, протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП проти нього не складався, до адміністративної відповідальності за даною статтею він не притягувався, а висновки суду в постанові Нововолинського міського суду Волинської області від 07 травня 2009 року про порушення ним Правил дорожнього руху не можуть бути покладені в основу судового рішення про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
З такими висновками суду судова колегія погоджується оскільки вони грунтуються на зібраних по справі даказах та відповідають вимогам Закону.
Відповідно до до ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа , яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо не доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Із матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 керуючи автомашиною марки “Фіат”, реєстраційний номер НОМЕР_2 на автодорозі Доманево-Ковель-Чернівці-Теребовля почав здійснювати обгін на перехресті транспортного засобу марки “МТЗ-80”, реєстраційний номер НОМЕР_1, який виконував маневр повороту ліворуч та знаходився на смузі зустрічного руху, що привело до порушення правил дорожнього руху.
В своїх поясненнях у судовому засіданні та при подачі позову позивач ОСОБА_1 визнав такі обставини вчинення правопорушення.
Вони підтверджуються і Протоколом про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2009 року серії АД № 05 49 612, який був складений лише відносно самого позивача ОСОБА_1 за те, що керуючи автомобілем марки “Фіат” почав здійснювати обгін на перехресті транспорного засобу “МТЗ-80” реєстраційний номер НОМЕР_1, яким управляв по дорученню відповідач ОСОБА_3, який виконував маневр повороту ліворуч та знаходився на смузі зустрічного руху, що привело до дорожньо-транспортної пригоди( а.с. 55).
Відносно відповідача ОСОБА_3, то протокол проти нього про порушення Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП не складався і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення проти нього не ухвалювалася.
Допитаний в якості свідка працівник ДАЇ - ОСОБА_6 дав пояснення , що саме позивач ОСОБА_1здійснював обгін в зоні дії знаку на перехресті транспортного засобу “ МТЗ -80” , який виконував маневр повороту ліворуч та знаходився на смузі зустрічного руху чим порушив вимоги п.14.6 Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП.
Всі дані в матеріалах ДАЇ складені відповідно до схеми дорожньо-транспортної пригоди (а.с.56), огляду місця ДТП (а.с.65), пояснень водіїв транспортних засобів (а.с. 59,60), огляду транспортних засобів в присутності понятих (а.с.61,63), з яких вбачається, що саме позивач ОСОБА_1 керуючи легковою автомашиною почав здійснювати обгін на перехресті транспортного засобу, який виконував поворот ліворуч та знаходився на смузі зустрічного руху, що привело до дорожньо-транспортної пригоди.
За загальним правилом в Україні визнається й діє принцип верховнства права. Відповідно до п.22ч.1ст.92, ч.1ст.55, ч.2ст.58 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час іх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно до ст.254,257,284 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол надсилається органові (посадовій особі) уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова.
Суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позивачем не представлено доказів, що саме з вини відповідача ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, оскільки в установленому порядку на нього не складався протокол про адміністратине правопорушення за ст.124 КупАП, його дії за цією статтею ніким не визнані винними і до адміністративної відповідальності він не притягувався, а тому підставно відмовив в позові про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Належних і допустимих доказів, які спростовують встановлені судом першої інстанції обставини позивач не надав.
Виходячи із викладеного, судова колегія вважає, що доводи позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі відносно того, що в мотивувальній частині постанови Нововолинського районного суду від 07 травня 2009 зазначено, що відповідач ОСОБА_3 порушив Правила дорожнього руху, а тому зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, не заслуговують на увагу. А, притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст 132-1 КупАП (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами ) не перебуває у причинному зв'язку з дорожньо- транспортною пригодою, що мала місце 14 квітня 2009 року.
Розглянувши спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цієї справи.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : підпис
Судді : два підписи
З оригіналом згідно :
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області : Б.І. Сташків