УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
22 липня 2010 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого-судді Широкової Л.В.,
суддів Худякова А.М., Микитюк О.Ю.
при секретарі
судового засідання Назаренко К.С.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 травня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, –
в с т а н о в и л а:
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач незаконно звільнив його з посади заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області на підставі п.1 ст.41 КЗпП України. Крім того, на час звільнення він знаходився на лікарняному листі.
В процесі розгляду справи вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою представника позивача ухвалою суду від 11 травня 2010 року залишена без розгляду.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 11 травня 2010 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області №110 від 10 червня 2009 року «Про розірвання трудового договору». Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання з 10 червня 20909 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Малинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання Житомирської області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове , яким ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на неправильне застосування судом матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та невідповідність висновків обставинам справи. Зокрема, заявник вказує на те, що листок непрацездатності виданий ОСОБА_2 необґрунтовано, без встановлення факту непрацездатності позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, де зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Судом встановлено, що наказом №110 від 10 червня 2009 року ОСОБА_2 був звільнений з посади заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області на підставі ч.1 ст.41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
На момент звільнення, в період з 10 червня 2009 року по 19 червня 2009 року, ОСОБА_2 перебував на лікуванні, про що свідчить лікарняний листок (а.с.11).
Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).
Згідно роз’яснень, викладених в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, правильно виходив із цих положень, листа непрацездатності від 10 червня 2009 року №237044 та показань свідка ОСОБА_3
Доводи апелянта про те, що позивачу виданий лікарняний лист з порушенням інструкції, не спростовують сам факт наявності цього лікарняного листка, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.11)та самого факту непрацездатності останнього. Крім того, вказаний лікарняний лист недійсним не визнаний, тому ці доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Крім того, факт непрацездатності позивача підтверджується оглянутою в суді апеляційної інстанції медичною картою амбулаторного хворого, яка була заведена на ОСОБА_2 СМСЧ №11 м.Києва.
Висновок суду про стягнення моральної шкоди відповідає вимогам ст.237 -1 КЗпП України, а розмір визначений з врахуванням роз’яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.2005 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, вимог розумності, виваженості та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду і не дають підстав вважати, що рішення суду є незаконним, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам у справі, вірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами, і правильно вирішив спір.
За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Малинського міськрайонного територіального медичного об’єднання Житомирської області відхилити.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Справа № 22 ц – 4196/10 Головуючий у суді 1 інст. Тимошенко А.О.
Категорія 52 Суддя - доповідач Широкова Л.В.