УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „ВТБ Банк”, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а  :

    У поданій апеляційній скарзі відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк” (далі – Банк), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис реєстраційний №8990, вчинений 25 серпня 2009 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про звернення стягнення на майно, а саме транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_1,   що належить на праві власності ОСОБА_2. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність спору між Банком та позивачем щодо суми боргу та не врахував, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом у відповідності до положень ст. ст. 34, 36, 87 та 88 Закону України „Про нотаріат” та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172. Із зазначених підстав апелянтом порушується питання про постановлення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

    Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що 6 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 05.04-00/08-СК за яким Банк надав позичальнику кредит у сумі 128000 грн. з датою остаточного повернення кредиту – 5 червня 2012 року. На забезпечення вказаного кредитного договору 6 червня 2008 року між Банком, як заставодержателем, та ОСОБА_2, як заставодавцем, було укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки RENAULT, державний номер НОМЕР_1,   що належить на праві власності ОСОБА_2.

    25 серпня 2009 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою Банку про неналежне виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, від реалізації якого підлягали задоволенню вимоги Банку у розмірі:

- заборгованість за кредитом – 117087 грн. 54 коп.;

- заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту – 329 грн. 67 коп.;

- заборгованість по простроченим відсоткам – 5130 грн. 89 коп.;

- заборгованість по нарахованим відсоткам – 2187 грн. 68 коп.;

- заборгованість по пені до сплати по відсотках – 557 грн. 88 коп., що становить загальну суму 125293 грн. 66 коп.

    Підстави та порядок вчинення нотаріусом виконавчого напису регулюється ст. ст. 87-89 Закону України „Про нотаріат” та п. п. 282-287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ від 03.03.2004 року №20/5 (далі – Інструкція).

    Відповідно до положень ст. 88 Закону України „Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Аналогічні положення містяться у п. 283 Інструкції.

    Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки Банком не було представлено нотаріусу документів, що підтверджували б безспірність заборгованості божника перед Банком (у досудовій вимозі ОСОБА_2 від 30.12.2008 року зазначено, що станом на 30 грудня 2008 року за кредитним договором обліковується прострочена заборгованість, яка складає 1583 грн. 11 коп., що суттєво відрізняється від суми, вказаної у виконавчому написі – 125293 грн. 66 коп.). У тексті заяви Банку до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису ніяким чином не оговорена така невідповідність розміру заборгованості.

    Вірним є і висновок суду першої інстанції про відсутність доказів направлення приватним нотаріусом боржнику попередження (а.с.46) про отримання заяви від Банку про вчинення виконавчого напису на суму заборгованості у 125293 грн. 66 коп.

    За таких обставин, коли рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                 Судді        

____________________________________________________________________

Справа № 22ц-4218/10             Головуючий в суді 1-ї інстанції Галацевич О.М.

Категорія 27                     Доповідач Матюшенко І.В.