АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

“3” червня 2010 року     м. Тернопіль

    Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Демченко О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кременецького районного суду від 12 травня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Постановою Кременецького районного суду від 12 квітня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 30 березня 2010 року о 16 год. 10 хв. в с. Дунаїв Кременецького району, керував транспортним засобом ВАЗ-21013 д.н.з. НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного освідчення на визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п.п.2.5 ПДР України.

    В апеляції ОСОБА_1, не погоджуючись з вищевказаною постановою Кременецького районного суду, просить її скасувати, а справу провадженням закрити, вказуючи на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права і  під час розгляду справи судом  дано неналежну правову оцінку обставинам справи. Зазначає, що після того, як   працівники ДАІ зупинили його автомобіль, вони провели його медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння за результатами якого, наявність алкоголю в його крові склала 0.2 проміле, з результатами якого він  погодився.  Від проведення проведення медичного огляду в медичному закладі він відмовився, оскільки рівень алкоголю в його крові був встановлений і ним не оспорювався та не перевищував допустимої межі.

____________________________________________________________________ Справа № 33 – 137, 2010 р.     Головуючий у І інстанції – Зембра Є.Й.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП     Доповідач – Демченко О.В.

    Розглянувши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляції,   вважаю, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Під час розгляду справи судом повно та всебічно досліджені матеріали про адміністративне правопорушення. При оцінці доказів суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ВО №105706 від 30 березня 2010 року, при складанні якого ОСОБА_1 у власноручно написаних поясненнях вказав, що їхати в лікарню на медичне обстеження на стан алкогольного сп’яніння відмовляється, не вказавши причину цієї відмови.

Даний протокол складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням всіх обставин, необхідних для вирішення справи, у присутності понятих і сумніву не викликає та іншими доказами не спростований.  

Матеріали справи свідчать, що працівниками ДАІ був дотриманий в повному обсязі порядок проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння. Зокрема, згідно п.2.7. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно вимог цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що після його затримання, працівник  міліції дав йому подути в спеціальний прилад, який показав наявність алкоголю в його організмі 0,2 проміле, після чого запропонував проїхати в лікарню для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння, але він відмовився.

    Оскільки, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яка саме кількість алкоголю була у ОСОБА_1, тому вимога працівників ДАІ про направлення його у заклад охорони здоров’я для проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння є правомірною.

 Твердження скаржника про те, що медичний огляд був проведений і за його результатами кількість алкоголю в його крові становила 0,2 проміле є необґрунтованим, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, яка саме концентрація алкоголю була в його крові і з даним протоколом  правопорушник погодився.

    Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння підтвердили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і не заперечувався самим правопорушником ОСОБА_1, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вірно встановив в діях ОСОБА_1 порушення вимог ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо адміністративного стягнення, то воно накладене на ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення та обставин справи.

З врахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування постанови суду не вбачаю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду від 12 травня 2010 року щодо нього - без зміни .

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області   /підпис/     О.В. Демченко

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області             О.В. Демченко

    підпис