АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

         Справа № 22ц-6929/2010                         Головуючий в 1й інстанції – Полубан М.П.

                         Категорія –57                                 Доповідач -   Григорченко Е.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Костюченко Н.Є.    

    суддів –Григорченка Е.І., Кочкової Н.О.

    при секретарі –  Сичевській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області

на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області про визнання неправомірною відмови та стягнення допомоги на утримання дитини до трьох років,

встановив:

Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2008 року, де ставить питання про скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в позові,  посилаючись на те,  що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

      Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені, визнані неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської РДА щодо нарахування, призначення та виплати ОСОБА_1 державної допомоги сім’ї з дітьми. З Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської РДА на користь ОСОБА_1 стягнено недонараховану суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з дня народження дитини та до цього часу, у розмірі 6916,33 грн. Управління праці та соціального захисту населення Петропавліаської РДА зобов’язано призначити ОСОБА_1, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям  з дітьми», щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей до 6 років, з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

З травня 2007 року позивачка отримала допомогу у меншому розміру, ніж передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки дія цього положення була зупинена згідно п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.08 року визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» і  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо зупинення виплати та обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченого ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідач відмовив позивачці в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач нараховував та виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижчому, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення  апеляційної скарги та скасування рішення суду, з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об’ємі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.08 року, ст. 22 Конституції України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі відповідачем щодо відсутності коштів для забезпечення виплат позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконаних своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України.

Не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та   Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими відповідно зупинені виплати та обмежений розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки зазначені закони, в порушення вимог ст. 22 Конституції  України, звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, що є недопустимим.

Крім того, зазначені закони, у відповідній частині, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.08 року, визнані неконституційними.

            Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі відповідачем, не можуть бути  прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

    Справа судом 1-ї інстанції розглянута в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, –

    ухвалив :

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області відхилити.

            Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців, з дня проголошення.

СУДДІ: