АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц – 4267 / 2010р.                                                                Головуючий по 1-й інстанції:

                            Зємцов В.В.                                                                                                                  

                                                                                                                   Суддя-доповідач:  Тимчук Л.А.    

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  22 червня 2010 року                                                                                                  м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

          Головуючого судді : Тимчук Л.А.  

Суддів : Пікуля В.П., Чічіля В.А.

При секретарі : Колодюк О.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства «Автозаводське», Управління житлово-комунального господарства, Дирекції Фонду обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків про встановлення факту нещасного випадку, відшкодування моральної та матеріальної шкоди в зв’язку із завдання  шкоди здоров’ю в результаті нещасного випадку на виробництві,

                                      В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що він працював в ГЖЕД №10 (правонаступником якого є КГЖЕП «Автозаводське»)  слюсарем-сантехніком. В приміщеннях, де вони працювали, у 1997 році було виявлено велику концентрацію ртуті. ЖКГ міськвиконкому разом з Держінспекцією з охорони праці 12 червня 1997 року складено акт спецрозслідування. В подальшому було виявлено, що він отримав хронічне отруєння та є носієм ртуті. Оскільки ГЖЕД №10 було ліквідовано він не може отримати акт форми Н-1, який підтверджує нещасний випадок на виробництві.

Просив видати акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві, стягнути моральну шкоду 10000 грн. та матеріальну шкоду – 1544 грн. 50 коп.

В подальшому позивач доповнив позовні вимоги та просив встановити факт нещасного випадку на виробництві ГЖЕД №10 про хронічне отруєння парами ртуті, стягнути з Дирекції Фонду обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків одноразово 40140 грн.,  стягнути з Дирекції Фонду обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків витрати на обстеження, проїзд та лікування – 19925 грн., зобов’язати Дирекцію Фонду обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків оплачувати щомісячну грошову суму частини втраченого заробітку, стягнути з КГДЕП «Автозаводське», Управління житлово-комунального господарства по 10000 грн. моральної шкоди, стягнути судові витрати.

Справа неодноразово розглядалася судами.

Останнім рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2010 року в позові   ОСОБА_3 відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_3, який в апеляційній   скарзі  просить  скасувати  рішення місцевого суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши учасників процесу, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити скаргу та ухвалити нове рішення з таких підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.  

Згідно п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.              

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працював у ГЖЕД №10 з 21 вересня 1987 року слюсарем - сантехніком, та виконував додаткові обов’язки водія з 10 лютого 1997 року.

Судовою колегією встановлено, що відповідач, як роботодавець, відмовився провести розслідування та скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 та не вніс цю подію до обліку нещасних випадків.

Разом з тим, факт нещасного випадку на виробництві в ГЖЕД №10 під час виконання трудових обов’язків підтверджується актом спецрозслідування ЖКГ міськвиконкому та Держінспекцією з охорони праці від 12 червня 1997 року (наказ  Держнагляду по Полтавській області  №39 від 9 червня 1997 року). Причинами групового нещасного випадку є наявність на протязі тривалого часу  в службових приміщеннях ГЖЕД №10 парів металевої ртуті.

Із документів наданих суду вбачається, що керівництво УЖКГ Кременчуцького міськвиконкому в підпорядкуванні якого знаходиться ГЖЕД №10, правонаступником якого являється КГЖЕП «Автозаводське» на протязі декількох років, з 1963 по 1997 рік, не звертало уваги на порушення техніки безпеки, не приймало діючих заходів по усуненню заподіяної шкоди своїм працівникам. Отруївшись парами ртуті вони накопичували її в організмі.  

Стаття 152 КЗпП України покладає на підприємство обов’язок створювати безпечні умови праці і вважається, що вина власника полягає в невиконані цих обв’язків. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року підприємство зобов’язане відшкодувати шкоду, спричинену працівнику, в зв’язку з виконанням трудових обов’язків.

За висновком Київського НІІ праці і профзахворювань, висновками експертної комісії УВЕК щодо стану здоров’я ОСОБА_3, встановлено діагноз «виразне носіння ртуті».

Із матеріалів справи слідує, що відповідач КГЖЕП «Автозаводське» спочатку погодилося з первісним позовом ОСОБА_3 і сплатило частково матеріальну допомогу та була укладена мирова угода згідно ч.1 ст. 175 ЦПК України. Справа розглядалася у суді неодноразово і затверджена мирова угода та ухвала скасовані ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 лютого 2009 року, оскільки не була врахована думка Дирекції Фонду соціального страхування, який зазначений в мировій угоді як третя особа (а.с. 110).

 В судовому засіданні апеляційної інстанції представник КГЖЕП «Автозаводське» пояснила, що відповідно акту спеціального розслідування групового нещасного випадку у ГЖЕД №10 від 12 червня 1997 року ГЖЕД №10 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали акти по формі Н-1.

Таким чином адміністрація відповідача не забезпечила здорових та безпечних умов праці. Оскільки ОСОБА_3 отримав отруєння парами металевої ртуті в робочий час при виконанні своїх трудових обов’язків, то колегія суддів вважає за необхідне зобов’язати КГЖЕП «Автозаводське» та Управління житлово-комунального господарства скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_3.

В решті позовних вимог відмовити так як вони є передчасними.

Акт форми Н-1 є одним із основних документів для виникнення права у застрахованої особи на відшкодування шкоди, виплату якої проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів  -

                                    В И Р І Ш И Л А  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.  

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 березня 2010 року скасувати, ухваливши нове.

Позовні вимоги ОСОБА_3   задовольнити частково.

Зобов’язати комунальне госпрозрахунково житлово-експлуатаційне підприємство «Автозаводське», Управління житлово-комунального господарства скласти акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_3.  

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку.

 Головуючий:                                                                                          Тимчук Л.А.    

Судді:                                                                                                         Пікуль В.П.

                                                                                                                     Чічіль В.А.

          З оригіналом вірно:

          суддя Апеляційного суду

          Полтавської області                                                                               Тимчук Л.А.