Справа 22ц - 9032/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції: Корекян Н.Р.
Категорія: - 57 Доповідач: Ігнатова Л.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої - судді: Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,
при секретарі: Шатун Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій неправомірними про відмову у призначені пенсії та зобов»язання призначити пенсію на пільгових умовах, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне включити до страхового пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського «ДП Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.01.1985 року по 21.01.1985 року в якості гірничого робочий з ремонту гірничих виробіток підземним, з 21.01.1985 року по 04.06.1986 року в якості учня прохідника підземного,, з 04.06.1986 року по 11.03.1988 року в якості гірничого майстра підземного під час відбуття покарання у виді виправних робіт, без позбавлення волі, у відповідності з ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області призначити позивачеві пенсію незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до розділу Х1 Заключних положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788, з часу подання документів до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, а саме з 24.06.2009 року.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та що судом невірно встановлені обставини справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до відповідача з питання призначення йому пенсії незалежно від віку, згідно розділу Х1 заключних положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням за № 12 від 01.07.2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне відмовило позивачу у призначенні зазначеної пенсії з огляду на те, що на момент звернення, позивач мав загальний трудовий стаж 28 років та 4 дні, в тому числі стаж роботи, який дає право на підставі ст. 14-25 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за умови наявності пільгового стажу 16 років 11 місяців 6 днів, за ст. 14-20 відповідно 4 роки 1 місяць та 19 днів, список № 1 – з місяці 16 днів.
Причиною даного спору є питання щодо необхідності зарахування у пільговий трудовий стаж періоду роботи з 01.01.11985 року по 16.01.1987 року, тобто строку на який позивача було засуджено до покарання у вигляді виправних робіт.
Неврахування даного періоду роботи згідно до зазначеного рішення було підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії на пільгових підставах набрав чинності Кримінально–виправний Кодекс України. (далі – КВК України). Частиною 3 статті 42 зазначеного Кодексу передбачено, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
Тому суд дійшов висновку, що зазначені положення цього законодавства підлягають застосуванню під час призначення пенсії позивачу, оскільки правові відносини щодо призначення пенсії на пільгових умовах виникли в період дії положення ч. 3 ст. 42 КВК України, а отже питання про зарахування до стажу роботи періоду відбування у виді виправних робіт повинно вирішуватися на підставі законодавства, що є чинним в момент такого призначення.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним і відповідає вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи - з копії трудової книжки, ОСОБА_1 з 12.12.1983 року по 21.01.1985 року працював на шахті ім. О.О. Скочинського «ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на посаді гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток підземним з повним робочим днем. З 21.01.1985 року по 04.06.1986 року працював в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем. З 04.06.1986 року по 11.03.1988 року в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем.
В період роботи з 01.01.1985 року по 16.01.1987 року, позивача було засуджено до покарання у вигляді виправних робіт за місцем своєї роботи на шахті.
Отже, відбуваючи покарання у вигляді виправних робіт, позивач займав посади: гірничоробочого підземного, прохідника підземного, гірничого майстра підземного, які внесені до Списку робіт, професій, що дають йому право на пенсію незалежно від віку при стажі роботи на менше 25 років на зазначених роботах.
В трудовій книжці ОСОБА_1 зазначено, що час відбування виправних робіт виключений із загального та непереривного стажу. (а.с.9)
Але в подальшому ч.3 ст.42 КВК України, передбачено, що час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж.
Тобто цей закон зм»якшує відповідальність позивача, а тому він має зворотню силу і підлягає застосуванню.
З урахуванням наведеного, період відбування покарання у вигляді виправних робіт підлягає зарахуванню в загальний стаж і включенню до стажу роботи позивача, який дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії – 24.06.2009 року, відповідно до розділу Х1 заключних положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», він, як робітник, безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, мав стаж роботи більш ніж 25 років – стаж роботи на посадах, які дають право йому на пенсію незалежно від віку.
Відповідно до вимог передбачених ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В даному випадку відповідач повинен був призначити пенсію ОСОБА_1 з 24.06.2009 року, з дня звернення позивача до відповідача за пенсією (а.с. 6)
За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відмова відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправною і ця відмова порушує право позивача на пільгову пенсію. А тому правильно зобов»язав відповідача включити до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського «ДП Донецька вугільна енергетична компанія» з 01.01.1985 року по 21.01.1985 року в якості гірничого робочий з ремонту гірничих виробіток підземним, з 21.01.1985 року по 04.06.1986 року в якості учня прохідника підземного, з 04.06.1986 року по 11.03.1988 року в якості гірничого майстра підземного під час відбуття покарання у виді виправних робіт, без позбавлення волі, у відповідності з ч. 3 ст. 42 Кримінально-виконавчого Кодексу України та призначити позивачеві пенсію незалежно від віку на пільгових умовах відповідно до розділу Х1 Заключних положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788, з часу подання документів до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області, а саме з 24.06.2009 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ч.1. ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись статтями 307, 308, 313, 315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне відхилити.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: