Справа № 22ц-2963/2010 Головуючий у першій ін-т.Сташків Б.В .
Категорія - цивільна Доповідач ГУБАР В.С.
О К Р Е М А У Х В А Л А
15 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі
за участю: РАЧОВІЙ І.І.,
ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Ріпкинської селищної ради про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, зобов"язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Ріпкинської селищної ради про припинення права власності на земельну ділянку, треті особи - відділ Держкомзему у Ріпкинському районі, Державне підприємство "Центр земельного
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року, яким відмовлено у задоволенні його позову до ОСОБА_7, Ріпкинської селищної ради Чернігівської області про припинення права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, визнання недійсним виданого ОСОБА_7 Ріпкинською селищною радою державного акту на право приватної власності на землю від 11 квітня 1994 року, та про зобов"язання Ріпкинську селищну раду виконати необхідні дії по скасуванню вказаного державного акту. Цим рішенням суду відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Ріпкинської селищної ради Чернігівської області про припинення права власності на земельну ділянку.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 15 липня 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_6 відхилена, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року залишено без змін та набрало законної сили.
ОСОБА_7 рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 07 травня 2010 року в апеляційному порядку не оскаржував.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, апеляційним судом встановлено, що 24 лютого 1994 року рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 19 ОСОБА_7 безоплатно у приватну власність надано під будівництво житлового будинку земельну ділянку розміром 0,12 га по вул.Дружби, 20 у смт.Ріпки Ріпкинського району, а 11 квітня 1994 року ОСОБА_7 виданий державний акт про право приватної власності на цю землю.
17 жовтня 1996 року рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 112 у зв"язку з використанням землі не за цільовим призначенням, відповідно до п.7 ч.1 ст.27 ЗК (1990 року) припинено право користування ОСОБА_7 на зазначену земельну ділянку.
15 травня 1998 року рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 24 земельну ділянку розміром 0,12 га по АДРЕСА_1 у смт.Ріпки Ріпкинського району надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_6. 03 червня 1998 року ОСОБА_6 на вищевказану земельну ділянку Ріпкинською селищною радою виданий державний акт про право власності на землю.
В ході розгляду зазначеної цивільної справи, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 є власниками однієї земельної ділянки, розміром 0,12 га по АДРЕСА_1 у смт.Ріпки, оскільки належні їм державні акти про право власності на землю є чинними. Як встановлено судом, Ріпкинська селищна рада не звернулась, згідно вимог ст.29 ЗК України (1990 року), до суду з позовом та надала вказану земельну ділянку у користування та у власність ОСОБА_6 без припинення права власності ОСОБА_7 на цю землю.
При цьому, надаючи у користування та у власність ОСОБА_6 вищевказану земельну ділянку, посадові особи Ріпкинської селищної ради не повідомили ОСОБА_6 про наявність державного акта про право власності на землю у ОСОБА_7 на цю ж земельну ділянку, внаслідок чого виник конфлікт між ОСОБА_6, який користується землею 12 років, та ОСОБА_7, який на даний час також заявив про своє право на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст.ст.13,14 ЦК України цивільні права та обов”язки здійснюються і виконуються особами виключно у межах, встановлених актом цивільного законодавства. У даному випадку – сторони діють на підставі наявних у кожного державних актів про право власності на одну й ту саму земельну ділянку. Ст.ст.15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.
Проте, виходячи із заявлених сторонами вимог та з обставин даної конкретної справи, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити спір у межах чинного земельного законодавства на користь однієї чи другої сторони, оскільки ст.ст.27-29 ЗК України (1990 року) припинення права власності на земельну ділянку проводиться в судовому порядку за позовом органу місцевого самоврядування або уповноваженого ним органу.
Але Ріпкинська селищна рада ухиляється від вирішення спору як у суді, так і в позасудовому порядку, незважаючи на наявність передбачених Законом „Про місцеве самоврядування в Україні” та ЗК України повноважень для можливого виділення одній із сторін земельної ділянки для врегулювання конфлікту між сторонами, який виник виключно з вини її посадових осіб, внаслідок неналежного виконання ними своїх посадових обов”язків.
Про викладене апеляційний суд вважає за необхідне довести до відома Ріпкинської селищної ради для відповідного реагування.
Керуючись ст. ст. 211, 320 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Про викладене довести до відома Ріпкинської селищної ради для відповідного реагування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: