Справа № 22ц-2582/2010 Головуючий у 1 інстанції – Білокур В.І..
Категорія – цивільна Доповідач – ГУБАР В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі:
за участю: РАЧОВІЙ І.І.
Представника відповідача ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області від 24 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2010 року ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди та просив суд зобов”язати відповідача спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і його, ОСОБА_8, ділову репутацію на загальних зборах трудового колективу Державного підприємства дослідного господарства „Івківці” та стягнути на його користь з відповідача 15000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди та судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.02.2010 року, близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_7 в присутності жителів села Івківці виражався нецензурною лайкою та принижував ділові якості ОСОБА_8 як керівника вищевказаного підприємства; розповсюджував негативну інформацію, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, написавши фарбою з аерозольного балончика на дверях службового кабінету директора ОСОБА_8 вислів нецензурного характеру, що стало відомо багатьом підлеглим працівникам та діловим партнерам , які перебували в адміністративній будівлі, працівникам сільської ради та місцевим жителям.
Позивач зазначив, що негативні наслідки вищевказаних дій відповідача збільшуються внаслідок того, що він, позивач, в силу займаної посади директора підприємства є публічною людиною, приймає активну участь у житті села Івківці і села Голубінка, а дії відповідача опорочили його честь, принизили гідність і ділову репутацію, ускладнили стосунки з трудовим колективом і діловими партнерами, внаслідок чого погіршився стан його здоров”я через переживання. Він змушений був тривалий час прикладати чимало зусиль для відновлення своєї ділової репутації; при зустрічаї із людьми приходилось доводити про недостовірність розповсюдженої відносно нього негативної інформації та нецензурного вислову, написаного на дверях службового кабінету. Все це спричинило негативні зміни у його життєвих та виробничих стосунках та заподіяло йому моральної шкоди, яку він оцінює у 15000 грн.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2010 року позов задоволено частково. Суд зобов”язав ОСОБА_7 спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_8 на загальних зборах трудового колективу ДП ДГ „Івківці”; стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди та вирішив питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та відмовити ОСОБА_8 у позові.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та ухвалено за неправильно встановлених обставин справи. Апелянт наполягає, що його вина у подіях, на які вказує позивач, жодним чином не доведена і суд безпідставно та явно у завищеному розмірі стягнув на користь позивача відшкодування моральної шкоди, яку він, відповідач, позивачеві жодним чином не спричиняв.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вирішуючи спір щодо доведеності вини ОСОБА_7 в тім, що саме він, ОСОБА_7, 26.02.2010 року в присутності жителів села Івківці виражався нецензурною лайкою та принижував ділові якості ОСОБА_8 як керівника ДП ДГ „Івківці”, розповсюджував інформацію, яка є негативною і порочить його честь, гідність і ділову репутацію, написавши фарбою з аерозольного балончика на дверях службового кабінету директора ОСОБА_8 вислів нецензурного характеру, суд першої інстанції правильно керувався вимогами ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України та вірно визначив доведеною вину відповідача у порушенні гідності та честі позивача, на адресу якого ОСОБА_7 висловив образи у вигляді нецензурної лайки у присутності інших осіб та напису нецензурного вислову на дверях службового кабінету ОСОБА_8- і зазначені дії відповідача дійсно мають протиправний образливий характер і є проявом зневаги до моральних засад суспільства.
Проте, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що є доведеною вина ОСОБА_7 у тому, що він принижував ділові якості ОСОБА_8 як керівника підприємства, розповсюджуючи щодо нього негативну і недостовірну інформацію, яка порочить ділову репутацію позивача.
Виходячи із суті даного спору, відповідно до ст.7 ЦК України позивач зобов”язаний був довести факт поширення щодо нього як посадової особи конкретних негативних та недостовірних відомостей, які порушують недоторканість його ділової репутації та порочать її.
Проте, при вирішенні даного спору, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у позовній заяві ОСОБА_8 повністю відсутні дані про те, яку саме негативну та недостовірну інформацію стосовно нього як посадової особи , (окрім нецензурної лайки яка є образою особи), та кому конкретно розповсюдив ОСОБА_7 і яка конкретно негативна і недостовірна інформація щодо нього як посадової особи та у який спосіб має бути спростована відповідачем.
Визнаючи вину ОСОБА_7 у посяганні на ділову репутацію позивача, суд помилково ототожнив і не розмежував визначені ст.297 ЦК України поняття гідності та честі особи з визначеним ст.299 поняттям ділової репутації особи.
Зважаючи на відсутність у позові ОСОБА_8 вищезазначених відомостей щодо порушення його права на недоторканість ділової репутації, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення права позивача на повагу до гідності та честі внаслідок спричиненої відповідачем образи в вигляді нецензурної лайки на адресу ОСОБА_8 у присутності інших осіб та напису нецензурного вислову на дверях службового кабінету ОСОБА_8 а отже порушене право ОСОБА_8 на повагу до його гідності і честі підлягає судовому захисту шляхом відшкодування на його користь моральної шкоди, яку, виходячи із засад розумності та справедливості, апеляційний суд визначає у розмірі 2000 гривень.
При цьому рішення суду першої інстанції про зобов”язання ОСОБА_7 спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_8 на загальних зборах трудового колективу ДП ДГ „Івківці” – має бути скасовано, оскільки такий спосіб захисту гідності і честі як спростування на загальних зборах трудового колективу спричиненої нецензурною лайкою образи гідності і честі – чинним цивільним законодавством не передбачений.
В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.23, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міскрайонного суду Чернігівської області від 24 червня 2010 року в частині зобов”язання ОСОБА_7 спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_8 на загальних зборах трудового колективу ДП ДГ „Івківці” – скасувати і відмовити в задоволенні позову у цій частині.
Рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнутого з ОСОБА_7 відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 з 10000 тисяч гривень до 2000 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: