АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4961/2010             Головуючий у 1-й інстанції:  Ліхтанська Н.П.  

                                                                        Суддя-доповідач:  Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня  2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Осоцького І.І.

Суддів:             Мануйлова Ю.С.

                Давискиби Н.Ф.

При секретарі:   Остащенко О.В.        

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від  27 травня 2010 року  про визнання неподаною і повернення  заяви ОСОБА_3, зацікавлена особа: орган опіки та піклування Бердянської міської ради, про визнання особи недієздатною, -

ВСТАНОВИЛА:

30 березня 2010 року  ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про визнання її дочки ОСОБА_4 недієздатною.

Ухвалою судді  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від  12 квітня  2010 року  заява ОСОБА_3  залишена без руху та надано строк до  05 травня  2010 року для усунення недоліків.

При цьому суддя зазначила, що у порушення ст.119 ЦПК України  заявниці необхідно викласти обставини, якими обгрунтовуються  вимоги, зазначити докази , що підтверджують кожну обставину (відсутні свідоцтво про шлюб ОСОБА_5, свідоцтво про шлюб ОСОБА_6)  

Зважаючи на те, що недоліки позову заявницею не були усунені у встановлений суддею строк, ухвалою судді  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від  27 травня 2010 року   заяву  ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто заявниці.

         ОСОБА_3  подала апеляційну скаргу, в якій пославшись на порушення суддею норм процесуального права, просить зазначену ухвалу судді скасувати  та направити заяву до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.  

          Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

     Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд  скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.  

     У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя , встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не оплачено судовий збір  чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє угоду, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків.

     Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 121 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

      Визнаючи позовну заяву неподаною і повертаючи її позивачці , суддя районного суду виходив з того, що вона  не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України і її недоліки не були виправлені у встановлений строк.

    Проте з таким висновком судді погодитись не можна, він не узгоджується з вимогами закону та матеріалами справи.  

     Відповідно до ст.ст. 10,11,60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обгрунтовує та зазначає докази на підтвердження обставин.

     Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обгрунтовуються вимоги.

     У відповідності до п.4,5 ч.6 ст.130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні суд з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлює строки їх подання; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.  

    Тим самим встановлено, що питання про докази та їх витребування вирішуються судом під час попереднього судового засідання.

     Суддя при прийнятті заяви не має права вирішувати питання  щодо з’ясування доказів, якими кожна сторона буде обгрунтовувати свої вимоги та заперечення.

     Зважаючи на це, у суду була можливість за наявності інших умов, необхідних для розгляду справи,  розглянути по суті заявлені позивачкою вимоги.

    За таких обставин, судова колегія приходить висновку, що ухвала судді  районного суду, як постановлена з порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню.

      Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

     Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  задовольнити.

     Ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від  27 травня 2010 року  про визнання неподаною і повернення  заяви ОСОБА_3, зацікавлена особа: орган опіки та піклування Бердянської міської ради, про визнання особи недієздатною скасувати і справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.  

     Ухвала оскарженню не підлягає.  

                    Головуючий :

                    с удді :  

.