УХВАЛА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року                                                                   м.Ужгород

    Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Крегула М.М.,  

суддів – Лізанця П.М., Дідика В.М.,

за участю прокурора – Сирохман Л.І.,

засудженого – ОСОБА_1,

представника цивільного позивача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією   представника цивільного позивача ТОВ “Енергоресурси” Вегери О.М. на постанову Хустського районного суду від 30 березня 2010 року.

    Цією постановою провадження у кримінальній справі щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України закрито на підставі п. “в” ст.1 Закону України “Про амністію” від 26 грудня 2008 року.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обвинувачується у вчиненні злочину, який не є тяжким чи особливо тяжким, і який інкримінований останньому до набрання чинності Закону України “Про амністію”.

    В апеляції представник цивільного позивача порушує питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий розгляд, з посиланням на те, що по справі допущена неповнота та однобічність судового слідства, суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника цивільного позивача, яка підтримала апеляцію, промову прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що підстав для її задоволення немає.

З огляду на матеріали справи, суд закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КК України на підставі п. “в” ч.1 Закону України “Про амністію” від 26 грудня 2008 року.

Згідно зі змістом постанови суду, суд визнав, що ОСОБА_1, працюючи на посаді оператора БП АЗС № 3 ТОВ “Енергоресурси” в період з червня по грудень 2008 року здійснив продаж природного газу за завищеною густиною в кількості 2307,13 м3 на загальну суму 6008,21 грн., яку привласнив, заподіявши матеріальну шкоду ТОВ  “Енергоресурси” на вказану суму.

Суд, закриваючи справу щодо ОСОБА_1 внаслідок амністії, цивільний позов ТОВ “Енергоресурси” до ОСОБА_1 направив на розгляд в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_1 закрита на підставі п. “в” ч.1 Закону України “Про амністію” правильно.

Цивільний позов вирішено з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог п.10 ст.348 КПК України цивільний позивач або його представник мають право подати апеляцію у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

В апеляції цивільний позивач оспорює фактичні обставини справи, неправильне застосування кримінального закону та порушує питання про скасування постанови судді, що є недопустимим.

За таких обставин апеляція цивільного позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляцію представника ТОВ “Енергоресурси” залишити без задоволення, постанову Хустського районного суду від 30 березня 2010 року – без змін.

    Судді :