АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 3145/10                                                                                Головуючий у 1 інстанції: Салтан Л.Г.

                                                                                                                              Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               27 липня 2010 року                                                                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Бондаря М.С.

суддів:                       Денисенко Т.С.

                                   Кухаря С.В.

при секретарі:           Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя   на постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -

В С Т А Н О В И Л А:

                15 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”.

                В позові зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна держана допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, управлінням така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. Загальна сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2009 роки складає 5 116 грн. 67 коп.. Вважає відмову УПФУ щодо здійснення та нарахування соціальної державної допомоги протиправно, просив суд визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та здійснити виплату заборгованості по соціальній допомозі за 2006-2009 роки у сумі 5 116 грн. 67 коп..

                Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено частково.

               Визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та не виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з ё15 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

               Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 15 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

             В задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено.

             Не погоджуючись з постаново суду, УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду, прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.

    Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної  скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 309-311 ЦПК України, для зміни чи скасування судового рішення.

            Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у її пенсійному посвідченні (а.с.6).

            У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується га 30% мінімальної пенсії за віком.

            Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( е неконституційними).

             Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

             Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов”язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.

             Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.

             Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем у даній адміністративній справі строк пропущено з поважної причини і він підлягає поновленню.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального Права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволені частково, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

             З урахуванням наведених обставин, постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.  

              Керуючись  ст.ст. 307, 308, 313, 317  ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя відхилити.

          Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суджу України протягом двох місяців.

                 Головуючий:

                 Судді: