Справа № 2-989

2010 р.

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року.                                                      м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Бережняк В.Д.,

при секретарі Полторацький В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особистою власністю дружини майна, -

В С Т А Н О В И В:    

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особистою власністю дружини майна – будинку АДРЕСА_2.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона працювала на заводі „Прогрес” м.Ніжина і в 1983 році отримала квартиру АДРЕСА_1 корп. 1 на сім”ю з чотирьох чоловік: на себе, чоловіка ОСОБА_6 та двох синів.

17 вересня 1986 року вона розірвала шлюб з чоловіком і вдруге  вийшла заміж 31 жовтня 1986 року за ОСОБА_7 і взяла його прізвище.

Через деякиц час вона вирішила обміняти квартиру на приватний будинок по АДРЕСА_2, але Ніжинській міськвиконком відмовив їй в обміні в зв”язку з відсутністю такого механізму в законодавстві.

По рекомендації державного нотаріуса вона 02 червня 1990 року уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_8 про купівлю нею будинку АДРЕСА_2 де прізвище її в договорі значилось як ОСОБА_6, так як на той час вона не поміняла паспорт.

ЇЇ чоловік ОСОБА_5 знав, що йде фактично обмін житла, тому не заперечував, щоб будинок був зареєстрований за нею в Ніжинському МБТІ в цілому.

В даному будинку зареєстровані вона та її син від другого шлюбу ОСОБА_5 1990 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її чоловік, який проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_3. На протязі 6 місяців з дня смерті за вказаною адресою проживали ОСОБА_3 – дочка чолловіка від першого шлюбу, та ОСОБА_4 – її син від першого шлюбу.

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, в тому числі і на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_2 оскільки обмін вона здійснила знаходячись в шлюбі. Спадкоємцями є вищевказані особи, їх спільний син ОСОБА_5, та матір її чоловіка – ОСОБА_1, які не заперечують її права на будинок.

Ураховуючи ту обставину, що будинок став її власністю фактично в процесі обміну житла яке належало їй до шлюбу, то вона як в заяві так і суді просила визнатибудинок по АДРЕСА_2 її особистою власністю.

Відповідачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в суд подали заяви в яких не заперечували проти позову і просили розглянути справу у їх відсутність.

    Вислухавши пояснення позивачки по справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав.

    В матеріалах справи є копія свідоцтва про шлюб позивачки з ОСОБА_5 який вони зареєстрували 31 жовтня 1986 року.

    В період шлюбу позивачка придбала згідно договору куплі-продажу будинок по АДРЕСА_2 02 червня 1990 року. На момент оформлення договору продавець ОСОБА_8 була прописана у квартирі де проживала позивачка по справі, що фактично підтверджує, що відбувся обмін житлом учасників догвору. Даний будинок був зареєстрований у Ніжинському МБТІ в цілому за позивачкою на дошлюбне її прізвище ОСОБА_4 згідно витягу з реєстру наданого МБТІ, що свідчить про згоду ОСОБА_5, що будинок є власністю його дружини – позивачки по справі.

    Свідоцтво про смерть підтверджує, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і спадкоємцями після його смерті є: матір ОСОБА_1, його діти – ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 пасинок який з ним проживав на день смерті.

    Всі відповідачі не заперечували право власності на будинок позивачки по справі згідно поданих заяв, а відповідно до ст. 24 ч. 1 КпШС УРСР (1969 року) майно яке належало кожному з подружжя до одруження є власністю кожного з них.

Тому, керуючись ст.213-215 ЦПК України, ст. 22,24 КпШС УРСР (1969 р.), суд,-

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити і визнати, що житловий будинок по АДРЕСА_2 Чернігівської області є особистою власністю ОСОБА_2 і не є спільним майном подружжя ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Суддя :             Бережняк В.Д.