Справа № 1-174/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2010 року                                                                                         м. Могилів-Подільський

 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі :

 головуючого, судді   Цибульського О.Є.,

з участю секретаря     Спічко А.В.,

                           прокурора    Войтенка А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, розлученого, пенсіонера, освіта середня, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 червня 2010 року біля 12 год., знаходячись в АДРЕСА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю господаря домогосподарства - ОСОБА_2, запевнив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тому, що ворота які знаходяться на території вказаного домогосподарства належать йому. Після чого разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переліз через паркан на територію вказаного домогосподарства, де вчинив крадіжку однієї половини металевих воріт розміром 2.2 х 2 м., вартістю 240 грн. 80 коп. Після вчинення крадіжки, викрадену половину воріт ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переніс до свого домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1. Заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 240 грн. 80 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину  за ст. 185 ч. 1 КК України визнав в повному обсязі, суду пояснив, що 13 червня 2010 року о 12 год., перебуваючи в с. Серебрія Мотилів-Подільського району він запропонував своєму братові ОСОБА_3 піти до сусідського подвір'я та забрати там металеві ворота. В розмові він запевнив ОСОБА_3, що це його особисті ворота. На вулиці коли вони йшли до домогосподарства ОСОБА_2, зустріли ОСОБА_4, якому запропонували піти з ними та допомогти нести ворота. Втрьох вони прийшли до паркану домогосподарства ОСОБА_2, де перелізли через паркан і забравши з двору металеву половину воріт понесли їх до дороги. Після чого просунули викрадену частину воріт, під воротами, що ведуть до домогосподарства ОСОБА_2 та вийшовши з подвір'я понесли її до нього додому. Металеву половину воріт він залишив на території власного домогосподарства. В скоєному розкаюється. Просить суд суворо його не карати.

Потерпіла  ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася в зв’язку із хворобою, надала суду письмову заяву, де вказала, що покази дані нею на досудовому слідстві підтримує заяв і доповнень не має, претензій матеріального характеру до підсудного не має.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, тому суд, згідно ст. 299 КПК України, за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі, а обмежився допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується: протоколом усної заяви ОСОБА_2 від 22.06.2010 року про викрадення однієї половини металевих воріт розміром 2.2 х 2 м.  (а.с.1); протоколами огляду місця події та план-схемою до них від 22.06.2010 року (а.с.2-3, 10-12); висновком спеціаліста №1706 від 25.06.2010 року  (а.с.27-28), згідно якого встановлено вартість викраденого майна; та іншими матеріалами кримінальної справи.

З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що дії  ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 1 КК України -  таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного - по місцю проживання характеризується задовільно, є особою похилого віку, ветераном праці; обставини справи, обтяжуючі вину обставин не виявлено, пом’якшуючі вину обставини – вину визнає, розкаюється, і вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України, пов'язане зі штрафом.

Визнавши винним ОСОБА_1 суд стягує з нього на користь держави судові витрати в сумі 322 грн. 20 коп. за проведення товарознавчого дослідження по кримінальній справі.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ПРИСУДИВ :

Визнати винним ОСОБА_1   за ст. 185 ч. 1 КК України і обрати йому покарання у виді  штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави судові витрати в сумі 322 (триста двадцять дві) гривні 20 копійок за проведення товарознавчого дослідження по справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів.

    Суддя :