Справа № 2- 2136 -10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі
головуючого судді Разумовської О.Г.,
при секретарі Лазарєвій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
19. 11. 2009 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення.
В судовому засіданні відбулась заміна первісного відповідача – Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського р-ну Департаменту праці і соціального захисту населення на належного відповідача - Департамент праці і соціального захисту населення.
Ухвалою суду від 01. 03. 2010 до участі у справі у якості співдповідача було залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації.
Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона, згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” є постраждалою, 1 категорії і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, однак відповідача невірно здійснюють нарахування та виплату вказаної допомоги, внаслідок чого порушуються її права, як постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, обставини, викладені в позові підтвердила, просила суд позов задовольнити, стягнути з Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району, Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради недоотримані суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки.
Представники відповідачів Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціального захисту населення в судовому засіданні позов не визнали, вважаючи його безпідставним та необгрунтованим, пояснюючи тим, що вони діють в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, порушень законодавства в їх діях нема, зазначали, що є неналежними відповідачами. У задоволенні позову просили відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого 16 червня 1993 року.
Згідно з статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" вказаній категорії громадян иплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: і нвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; і нвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; у часникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; у часникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальних заробітних плат; к ожній дитині, яка втратила в наслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, три мінімальні заробітних плати; е вакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - три мінімальні заробітні плати. Щорічна допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частинною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" д оповнено статтею 71 такого змісту : „Стаття 71. особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім закону про внесення змін до цього закону".
Відповідно до п. 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20. 09. 2005 № 936, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій. Таким чином, суд встановив, що органом, відповідальним за виплату позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення є Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, а тому в частині задоволення позовних вимог позивача до Департаменту праці та соціального захисту населення суд вважає слід відмовити.
Судом встановлено, що органом соціального захисту населення фактично нараховувалась і виплачувалась компенсація в меншому розмірі. Відповідно до розрахунку ОСОБА_1 отримувала допомогу за період з 2001 року по 2008 рік включно наступним чином: за 2001 рік – 26,70 грн., за 2002 рік – 26,70 грн., за 2003 рік – 26,70 грн., за 2004 рік – 26,70 грн., за 2005 рік – 26,70 грн., за 2006 рік – 120,00 грн., за 2007 рік – 120,00 грн., за 2008 рік – 120,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 92 п. 1 Конституції також встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина. Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 48 ЗУ від 28.02.1991 р. № 796-ХХІІ.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09. 07. 2007, від 22. 05. 2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення, якими були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими звужено права вказаної категорії громадян.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою Конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки рішень Конституційного суду щодо неконституційності окремих положень нормативно-правових актів, що регулюють виплату сум одноразової допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим вЧорнобильській катастрофі, за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 роки прийнято не було, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації провести перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01. 01. 2007 по 31. 12. 2008 та стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти за вказаний період у розмірі 4435, 00 грн. При цьому суд виходить із розмірів мінімальної зарплати, які діяли на момент фактичної виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному періоді.
Судом також встановлено, що законні права позивача були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належну виплату позивачу сум одноразової допомоги на оздоровлення, тому про факт порушення прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у зв'язку з ухваленнями відповідних рішень Конституційного Суду України від 09. 07. 2007, від 22. 05. 2008. Отже, суд вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з поважних причин, а тому вважає необхідним його поновити.
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 159, 161-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціального захисту населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення – задовольнити частково .
Зобов’язати Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації провести перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 , як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01. 01. 2007 по 31. 12. 2008 та стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти за вказаний період у розмірі 4435, 00 грн.
В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення – відмовити.
В іншій частині позову – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва у строк та порядок, передбачений ст. 186 КАС України
Суддя О.Г. Разумовська