Справа № 2-357

                                                  2010 р.                                                                                              

                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        16.07.2010 р.  Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Ледньової Т.В.

при секретарі – Маратовій В.С., Лазаренко Л.В., Кочкіній О.В., Бабенко С.А., Пігасові П.В.

за участю

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллічівську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом, -

                                             В С Т А Н О В И В:

        09.06.2009 р. позивачка звернулась до суду з позовом про усунення від права на спадкування  ОСОБА_4 (а.с. 4-6). В позові зазначила, що вона та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом після смерті її сина та батька відповідача – ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкодавець останні роки тяжко хворів, потребував матеріальної допомоги та піклування, яких відповідач не надавав.

        В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на ухилення відповідачем від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу знаходився в безпорадному стані. Позивачка надала заяву (а.с. 55), в якій просила про розгляд справи у її відсутності.

        Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що про хворобу батька йому стало відомо лише після смерті останнього. Крім того, спадкодавець не знаходився в безпорадному стані, зліг лише за декілька днів до смерті, не потребував його допомоги. З батьком фактично не спілкувався з моменту розлучення батьків з середини 1990-х років. В 2000 р. був судовий спір між ним та батьком з приводу квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій вони раніше проживали всією сім’єю. Спір  був вирішений сторонами добровільно шляхом сплати ним грошової компенсації, що підтверджується розпискою його батька від 20.12.2000 р.

    Представник третьої особи – державна нотаріальна контора  заявила клопотання про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 24, 28), яке задоволено.

        Заслухавши пояснення відповідача,  представників сторін, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13, ОСОБА_14,  ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,  з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

        Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

        ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9).  Про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись мати померлого ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4, спадкове майно складається з квартири АДРЕСА_1, що підтверджується листом державного нотаріуса ( а.с. 94), витягом із спадкового реєстру (а.с. 10).

      Згідно виписного епікризу онкологічного диспансеру ОСОБА_5 06.09.2007 р. була зроблена операція, в задовільному стані виписаний 20.09.2007 р. з рекомендаціями нагляду онколога, додержання дієти, обмеження фізичних навантажень ( а.с.  112).  Відповідно довідки до акту огляду МСЕК від 24.12.2007 р. ОСОБА_5 надана 2 група інвалідності до 01.01.2009 р. (а.с. 8). Згідно довідки обласного онкологічного диспансеру від 07.04.2008 р. ОСОБА_5 знаходився на амбулаторному лікуванні в диспансері з 07.04.2008 р. (а.с. 118).

       З пояснень свідків ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_15 слідує, що померлий та його син не спілкувалися багато років після розлучення батьків відповідача. Ніхто із зазначених свідків не повідомляв відповідача про хворобу батька. Інші допитані в суді свідки також не вказували на те, що їм відомі факти на підтвердження обізнаності відповідача про стан спадкодавця та свідоме ухилення його від надання допомоги. Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_9 повідомили, що зі слів спадкодавця їм відомо, що його син вимагав від нього залишити йому квартиру. З врахуванням того, що вказані відомості свідкам відомі зі слів померлого, без наведення відомостей про час  та місце зазначених ними обставин, з огляду на те, що між відповідачем та спадкодавцем дійсно був спір про квартиру, але можливо іншу квартиру та в 2000 р. (а.с. 113, 96, 97), то повідомлені свідками відомості не можуть бути доказом освідомленості відповідача про тяжкий стан спадкодавця.

 Із наданих до суду довідок та характеристик слідує, що  відповідач  ОСОБА_4  тривалий  час, в  тому числі з 07.07.2008 по 03.12.2008 р., працював на судах закордонного плавання (а.с. 31-42).

        Крім того, свідки ОСОБА_19, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14,  ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 пояснили, що сторонньої допомоги ОСОБА_20 потребував в останні дні свого життя, а до цього часу самостійно рухався, їздив на мопеді, ходив до гаража, в Іллічівськводоканал. Разом з тим, свідок ОСОБА_17 пояснила, що останні два місяці хворий фактично не піднімався з ліжка, а в останні дні не відпускав маму від себе. Свідок ОСОБА_18 – лікар-онколог, пояснила, що спілкувалася з хворим незадовго до його смерті . В цей час він потребував сторонньої допомоги, але коли виник такий стан та за скільки часу до смерті – їй не відомо.

 Разом з тим, незважаючи на попередження суду про наслідки  вчинення або невчинення процесуальних дій, позивач не заявляв клопотання про призначення по справі судово-медичної експертизи для визначення тяжкості захворювання, стану спадкодавця та його потреби в сторонній допомозі.

        Згідно наданих суду пояснень, довідок та документів померлий одержував пенсію та заробітну плату до дня своєї смерті (а.с. 95), отримував від підприємства відповідно до колективного договору матеріальну допомогу та компенсацію витрат на ліки (а.с. 123, 124).  Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, що є родичами померлого, вказували на те, що ОСОБА_5 відмовлявся від пропонованої ними допомоги, посилаючись на свою забезпеченість грошовими коштами.

          Відповідно до ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа можу бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Ухилення полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.

        Таким чином, позивачем не надано доказів того, що спадкодавець знаходився в безпорадному стані та з якого часу потребував допомоги, що відповідач умисно ухилявся від її надання. Відтак відсутні передбачені ст. 1224 ЦК України підстави для задоволення позову.

      На підставі викладеного, керуючись ст.1224 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд  -

                                               В И Р І Ш И В :

        У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом – відмовити.

    Заяву про апеляційне  оскарження   рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається   протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя