У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.
секретаря Балагури М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Снятинському районі про стягнення сум підвищення до пенсії дітям війни за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Снятинському районі на постанову Снятинського районного суду від 04 березня 2009 року,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Снятинського районного суду від 04 березня 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та зобов»язано Управління пенсійного фонду України в Снятинському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії як дитині війни із урахуванням підвищення на 30% мінімального розміру пенсії за віком, згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
На дане рішення управління пенсійного фонду України в Снятинському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що судом не враховано того, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано в ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і такий розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за даним Законом.
Позивачу, на думку апелянта, пенсія нарахована та виплачена відповідно до вимог чинного законодавства і крім того, ним пропущено строк звернення з позовом до суду.
________________________________________________________________________ ___
Справа № 22-ц-3168/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М.
Категорія 57 Доповідач Пнівчук О.В.
Апелянт просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
Сторони в судове засідання не з»явилися.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». .
Відповідно до статті 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило та на звернення позивача неправомірно відмовило у здійсненні таких нарахувань та виплат.
Судом першої інстанції обґрунтовано задоволено частково позовні вимоги позивача за 2007-2008 роки. Положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та п.41 розд. П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними, а тому з часу прийняття рішень Конституційним судом відповідач зобов»язаний був проводити нарахування підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на фінансування цих виплат із Державного бюджету, відсутність таких коштів та можливість нецільового використання коштів не заслуговують на увагу, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування відповідача, а проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків не було предметом даного спору.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта що неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Необґрунтованими є посилання відповідача на пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Постанова суду постановлена з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Снятинському районі відхилити.
Постанову Снятинського районного суду від 04 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Беркій О.Ю.
Горблянський Я.Д.