Судове рішення #10225936

Справа № 22 ц - 2757/2010р.        Головуючий у 1 інстанції – Бечко Є.М.

                                                                                            Доповідач – Губар В.С..

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 липня  2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:

                        головуючого –   Позігуна М.І.,

                        суддів – Губар В.С., Мамонової О.Є.

                        при секретарі –Рачовій І.І.,

                        за участю   –   ОСОБА_1  

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від  29 квітня  2010 року в справі за позовом  ПАТ „Банк”Фінанси і кредит” до ОСОБА_2, ОСОБА_1  про дострокове розірвання договору, стягнення кредитної заборгованості за кредитиним договором,

В С Т А Н О В И В  :

        У листопаді 2009 року  відкрите акціонерне товариство „Банк”Фінанси та Кредит” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору № 22-80/08-ШД від 03 липня 2008 року. Позивач просив стягнути з відповідачів,  як з боржника та його поручителя, в солідарному порядку  8058 грн.10 коп. заборгованості за кредитом, включаючи  заборгованість по відсоткам, пені та судові витрати по справі.

       Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від  29 квітня 2010 року  позов задоволено частково:

       розірвано кредитний договір, укладений між позивачем та ОСОБА_2;

       стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь позивача  3847-00 грн. заборгованості по кредиту, 470-00 заборгованості по комісії за кредитним договором, а разом – 4317-00 грн;

      стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача  3741-10 грн. пені за кредитним договором та  судові витрати по справі – 59-00 грн. судового збору і 60 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        З ОСОБА_1 також  стягнуто на користь позивача  21-59 грн. судового збору та 60 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

         В решті вимог до ОСОБА_1 відмовлено.

         ВАТ „Банк”Фінанси та Кредит” і ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржували.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та  ухвалити нове рішення, яким правильно визначити розмір стягнень за кредитним договором та розмір  судових витрат по справі.

        Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не повідомив  апелянтові про наявність заборгованості за кредитним договором, пропустив шестимісячний строк пред”явлення вимоги до поручителя, встановлений ч.4 ст.559 ЦК України, а судом неправильно визначено суму  основного боргу за кредитом, комісії,  пені та судових витрат.

        Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

        По справі встановлено, що ОСОБА_2 згідно кредитного договору  № 22-80/08-ШД від  03.07.2008 року отримав у позивача кредит у сумі 6000 грн. строком погашення до 02.07.2011 року із сплатою  відсотків за користування  кредитом  шляхом щомісячних платежів у розмірі 167-00 грн. та щомісячної  комісійної винагороди банку у розмірі 105-00 грн., а разом -  згідно графіку погашення кредиту щомісячно 272-00 грн.

         Для забезпечення кредитних зобов”язань ОСОБА_2, банком був укладений договір поруки від 03.07.2008 року з ОСОБА_1, який виступив  перед банком поручителем  по усіх зобов”язаннях  ОСОБА_2, передбачених кредитним договором.

         Судом встановлено, що  ОСОБА_2  не виконує передбачених  кредитним договором та графіком зобов”язань по своєчасній  оплаті кредиту та комісії, тому загальна сума боргу станом на 16.04.2010 року становить:  3847-00 грн. заборгованості по кредиту, 470 грн. заборгованості по комісії та 3741-10 грн. пені, що підтверджується наданим  суду розрахунком, який  апелянтом не спростований (а.с.45-46).

         Зважаючи, що позивач та відповідач ОСОБА_2 не оскаржували рішення суду першої інстанції,  та, виходячи з положень ст.303  ЦПК України, апеляційний суд погоджується з рішенням суду  першої інстанції, виходячи з наступного.

         Відповідно до ст.14 ЦК України  цивільні обов”язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Ст.ст.15, 16. 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення. Зважаючи, що відповідно до  ст.ст.526, 527, 553, 554, 610, 611, 612 ЦК України  сторони перебувають у цивільно-правових договірних взаємовідносинах, суд  обґрунтовано стягнув наявну заборгованість з відповідачів по справі.

          Отже, висновок суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 3847-00 грн. та комісії у сумі 470-00 грн.  в солідарному порядку  з позичальника та поручителя відповідає вимогам ст.543 ЦК України, а тому апеляційний суд відхиляє як голослівні і не підтверджені жодними доказами доводи  апелянта про недостовірність розрахунку позивача сум зазначеної заборгованості.  Заборгованість по пені з ОСОБА_1 не  стягувалась, а рішення суду в цій частині сторони не оскаржували.

        Доводи апеляційної скарги не  містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції  стосовно стягнутої заборгованості за кредитним договором.  

         Зважаючи, що ОСОБА_1  відповідно  до   абзацу 3 п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  звільнений від сплати  судового збору як особа, віднесена до 4 категорії  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає  на території зони  посиленого радіологічного контролю,  рішення суду у частині стягнення з нього судового збору у сумі 21-59 грн. підлягає скасуванню.  Відповідно до ст.88 ЦКП України  рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ”Банк”Фінанси та Кредит” відшкодування судового збору,  необхідно змінити,  збільшивши суму  стягнутого  з ОСОБА_2 на користь ПАТ”Банк”Фінанси та кредит” судового збору з 59-00 грн. до 80-00 грн.       В іншій частині рішення суду має бути  залишено без змін.

       

         Керуючись ст.ст.209, 218,  303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324  ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

      Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково .

     Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 квітня  2010 року  в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства „Банк”Фінанси та Кредит” судового збору у сумі 21 грн.59   коп. скасувати.

      Змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ”Банк”Фінанси та Кредит” відшкодування судового збору,  збільшивши суму  стягнутого  з ОСОБА_2 на користь ПАТ”Банк”Фінанси та кредит” судового збору з 59-00 грн. до 80-00 грн.

       В іншій частині рішення суду залишити без змін.

       Рішення суду набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня  набрання  законної сили.

Головуючий  :                                           Судді  :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація