КОПІЯ
Справа № 22-3583 2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 57 Волошина І.А.
Доповідач Пащенко Л.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 26.07.2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Пащенко Л.В.
Суддів: Мартьянової Л.І., Сопруна В.В.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької райдержадміністрації
на рішення Тростянецького районного суду від 02 червня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Тростянецької РДА про визнання неправомірними дій щодо недоплати допомоги по догляду за дитиною та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що вона є матір’ю малолітніх дітей: синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З квітня 2007 року вона отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Вказана допомога виплачувалась їй з квітня 2007 по квітень 2010 року в неповному розмірі, так як повинна була виплачуватися у розмірі мінімального прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6-ти років. У зв’язку з чим недоплата цієї допомоги за вказані роки склала загальну суму 20592,55 грн..
Тому просила визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо недоплати їй допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті такої допомоги в розмірі 20592,55 грн. за період з березня 2007 року по квітень 2010 року.
Рішенням Тростянецького районного суду від 02 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії УПСЗН Тростянецької РДА частково незаконними та зобов’язано відповідача здійснити донарахування призначеної позивачці соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” з урахуванням проведених за цей період виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові позивачці в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є матір’ю малолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні, та з квітня 2007 року отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку.
Задоволюючи частково позовні вимоги, суд правильно виходив з того, що в період з 09.07. по 31.12.2007 року позивачці вказана допомога по догляду за дитиною відповідачем виплачувалась не в повному розмірі, який повинен був дорівнювати прожитковому мінімуму для дітей віком до 6-ти років, а в меншому розмірі, що суперечить ст.15 (в старій редакції) ЗУ “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, оскільки відповідач врахував обмеження, встановлені ЗУ “Про державний бюджет на 2007 рік”, які рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними.
Відповідно до вимог закону органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
З огляду на вищезазначене, висновок і рішення суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновок суду не спростовують.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог фактично ніким із сторін не оспорюється, оскільки апеляційна скарга відповідача не містить доводів щодо неправильності рішення суду в цій частині, а позивачка взагалі не подала апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Тростянецької РДА відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду від 02 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Судді: підписи:
З оригіналом вірно: