Справа № 2-2225/2010 р

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 липня 2010  року  

Керченський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі:

  судді –  Ковальова О.В.

                                    при секретарі   -  Глухих Д.О.

Розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» про стягнення  заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зобов”язання змінити  формулювання   підстави  звільнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач пред’явив до суду позов до рибколгоспу «Жемчужина моря», в якому просить стягнути заборгованості по заробітній платі, вихідну допомогу, середній заробок за затримку розрахунку, зобов”язати відповідача змінити формулювання підстави звільнення. Заявлені вимоги мотивовані тим, що з 03.11.2005 року він  був прийнятий на роботу до рибколгоспу «Жемчужина моря», з 19.02.2007 р. працював  на посаді матроса. Однак у порушення вимог законодавства заробітна плата йому не виплачувалася, у зв’язку із чим 26.04.2010 року  він був звільнений  за ст.38 КЗпП України. Однак, з вказаною у його трудовій книжці підставою звільнення він не згодний, оскільки у своїй заяві про звільнення він просив звільнити його у зв*язку з несплатою заробітної плати, тобто за ч.3 ст.38 КЗпП України. Заборгованість по заробітній платі  станом на 01.05.2010 р. у сумі  40866 грн.52 коп.  та  вихідна допомога до дійсного часу не сплачені йому.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що заробітна плата не сплачувалась позивачеві не з вини відповідача,  а тому що рибколгосп є підприємством, що має сезонний характер роботи, та у зв*язку з погодними умовами не змогло вдало провести путіни та розрахуватися з боргами . А також вважає, що позивачем був пропущений строк позовної давності, пред”явлення вимог про внесення змін до трудової книжки, який складає один місяць.

                    Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

 Як встановлено судом, позивач з 03.11.2005 року  був прийнятий на роботу до рибколгоспу «Жемчужина моря», з 19.02.2007 р. працював  на посаді матроса, 26.04.2010 року  він був звільнений  за ст.38 КЗпП України. Згідно до довідки відповідача №83 ві.11.05.2010 р. ( а.с.3)  з березня 2009 р. по квітень 2010 р. включно заробітна плата позивачу не сплачувалась, у зв*язку з чим утворилася заборгованість у сумі 40866,52 грн., яка до дійсного часу не сплачена позивачеві і підлягає стягненню з відповідача.  Тобто відповідач порушив права позивача,   всупереч  вимог ст. 115 КЗпП України не сплачував  регулярно заробітну плату позивачу,  не розрахувався  з ним  у строки, вказані у  ст.116 КЗпП України. Отже відповідач повинен нести відповідальність за затримку розрахунку при звільнення, як це встановлено ст.117 КЗпП України.

     Доводи представника відповідача суд вважає неспроможніми, оскільки сама по собі вітсутність коштів на підприємсті не є поважною причиною для несплати заробітної плати та затримки розрахунку, тому відповідач має нести відповідальність  за припущені порушення відносно прав позивача. Також суд вважає, що доводи представника позивача про пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з вимогами про внесення змін до трудової книжки є неспроможніми та помилковими, оскільки вони суперечать вимогам ст. 233 КЗпП України,  згідно до яких працівник може звернутися до суду з заявою провирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк, суд вважає, що вимога позивача про зміну формулювання звільнення не є справою про звільнення, тобто позивач вправі звернутися з данною вимогою до суду у тримісячний строк. Позивач був звільнен – 26.04.2010 р., позов до суду ним було пред*явлено – 28.05.2010 р. , тобто тримісячний строк не сплив. Згідно до копії заяви позивача про звіільнення ( а.с.4), він звертався до адміністрації риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» з проханням про його звільнення  за власним бажанням у зв*язку з несплатою заробітної плати., тобто згідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України. Однак, відповідач, ігноруючи підстави звільнення, які чітко вказані у заяві позивача про звільнення, у розпорядженні про звільнення  вказує підставу звільнення – власне бажання, та робить відмітку у тровій книжці позивача : звільнено за ст. 38 КЗпП України – за власним бажанням. Отже, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зміни формулювання у трудовій книжці підлягають задоволенню, відповідача слід зобов*язати внести відповідні зміни у формулювання звільнення у трудовій книжці позивача, а саме рахувати позивача звільненим за ст. 38 ч.3 КЗпП України – за власним бажанням, у зв*язку з несплатою заробітної плати. Внаслідок того, що відповідачем було порушено законодавство про працю та трудовий договір відносно ОСОБА_1, а саме: несплата заробітної плати, до сплати на користь позивача підлягає вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку, згідно до вимог ст.44 КЗпП України. Позивач просить стягнути з відповідача вихідну допомогу у розмірі  9438,98 грн., однако середньомісячна заробітна плата позивача, згідно до довідки відповідача № 123 від 25.06.2010 р. становить 659,27 грн., тобто розмір вихіної допомоги, що підлягає сплаті позивачу  становить 1977 грн. 81 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у сумі 3146,33 грн. Однак, згідно до довідки № 123 від 25.06.2010 р середньомісячна заробітна плата позивача складає 659,17 грн., отже середньоднівний заробіток позивача складає – 31,09 грн. Позивач звільнився  26.04.2010 р., розрахунок з ним на момент розгляду справи у суді не здійснено, отже стягненню з відповідача підлягає сереній заробіток позивача за весь період затримки розрахунку за період з 26.04.2010 р.  по 16.07.2010  р.  у сумі 1940,14  грн..

        На підставі ст. ст. 38,44,115,116,117,233,235,238 КЗпП України, керуючись ст. ст.  10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

      В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з риболовецького колгоспу «Жемчужина моря»  на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі  за період з  01.03.2010 р. по 27.04.2010 р. – 40866 грн.52 коп., сереній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за  період з 26.04.2010 р.  по 16.07.2010  р.  у сумі 1940,14 , вихідну допомогу у сумі 1977 грн. 81 коп.,  а всього – 44784 ( сорок чотири тисячи сімсот вісімдесят чотири) 47 коп.

Визнати формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» таким, що не відповідає чинному законодавству, зобов*язати риболовецький колгосп  «Жемчужина моря»  змінити формулювання звільнення ОСОБА_1 , шляхом внесення виправлень до трудової книжки позивача у наступній редакції:  звільнен за ст. 38 ч.3 КЗпП України – за власним бажанням, у зв*язку з несплатою заробітної плати.

  Стягнути з риболовецького колгоспу «Жемчужина моря» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120  (сто двадцять) грн. та 447 ( чотириста сорок сім ) грн. 84 коп. судового збору на користь держави

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Керченський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                   О.В.Ковальов