У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця „31” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Терент’євої Н.М.
При секретарі: Іванові О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро» про визнання дій протиправними, покладення зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
06 жовтня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно- посередницьке бюро» про визнання дій протиправними, покладення зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що у жовтні 2008 року він отримав тимчасове посвідчення громадянина України. В той же місяць звернувся до комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро» /далі КП ЯМР «Квартирно-посередницьке бюро»/ з питання приватизації квартири, в якій він проживає. Йому було відмовлено в прийомі документів і оформленні приватизації квартири з причини відсутності у нього паспорта громадянина України. Він звернувся за роз’ясненнями до Головного управління юстиції в АР Крим. 24.03.2009 року була отримана відповідь на звернення, яка підтвердила його право на приватизацію квартири і при наявності тимчасового посвідчення громадянина України. Ця відповідь була надана до КП ЯМР «Квартирно-посередницьке бюро», однак йому було знов відмовлено в прийомі документів на приватизацію квартири з підстав надіслання запиту з зазначеного питання до спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України. Отримавши роз’яснення спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України, а також надані позивачем згоди міськвиконкому на прийом документів на приватизацію, які були надані після розгляду його неодноразових звернень, лише 11.06.2009 року у нього були прийнято документи на приватизацію квартири. Проте і після цього продовжилася тяганина вирішення питання приватизації квартири. Посадові особи стали з’ясовувати питання зняття з реєстраційного обліку його сина, повторно надсилали запит до спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України, запевнювали його, що заява знаходиться у Службі у справах дітей. Між тим, начальник Служби у справах дітей посилалася на те, що його заяви та інші документи відносно приватизації квартири в Службі відсутні. Потім, нібито, його документи знаходились у помічника заступника міського голови Кириченка Ю.А., який відмовився надавати йому будь-яку інформацію з питання руху його документів та розмовляти з ним. Позивач неодноразово звертався зі скаргами та зверненнями до голови Ялтинської міської ради, однак вони спрямовувались до КП ЯМР «Квартирно-посередницьке бюро», тобто тим, на дії кого він скаржився. Рішення про приватизацію квартири було оформлено та підписано лише 26.08.2009 року і видано позивачеві 03.09.2009 року. Просив визнати дії КП ЯМР «Квартирно-посередницьке бюро» неправомірними, а саме неодноразові неправомірні відмови у видачі бланків заяви на приватизацію квартири та прийом документів, вияснення причин зняття з реєстраційного обліку його сина, порушення строків прийняття рішення і оформлення документів на приватизацію квартири. Також просив визнати неправомірними дії Ялтинської міської ради та виконкому Ялтинської міської ради, які полягали в неодноразовій передачі його скарг на розгляд установі та посадовій особі, на яких він скаржився, на неотримання відповідей на його скарги згідно з Законом України «Про звернення громадян», порушення строків прийняття рішення та оформлення документів на приватизацію квартири, неповажної поведінки помічника заступника міського голови. Вважає, що неправомірними діями відповідачів порушено його суб’єктивне право на приватизацію квартири протягом місяця з дня отримання його заяви про приватизацію квартири, право на отримання обґрунтованої відповіді на його звернення та скарги. В результаті таких дій відповідачів він отримав нервовий дисбаланс, приниження з боку помічника заступника міського голови, яка виявила до нього, - інваліда війни, неповагу при особистому зверненні до неї, а тому вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінив у 5000 грн. Просив визнати протиправними дії КП ЯМР «Квартирно-посередницьке бюро», Ялтинської міської ради та виконкому Ялтинської міської ради, зобов’язати виконком Ялтинської міської ради прийняти рішення про передачу в спільну сумісну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 не пізніше 11.07.2009 року, зобов’язати відповідачів за їх рахунок провести перереєстрацію відповідно до знов прийнятого рішення виконкому про приватизацію, стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмір 5000 грн. та судові витрати.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права, на неповне з’ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що право позивача на своєчасне отримання відповіді на його звернення до відповідачів зі скаргами на неправомірні дії працівників КП Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро» і посадових осіб виконавчого комітету Ялтинської міської ради не порушено, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» на всі скарги позивача були надані відповіді.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким судовим рішенням, вважає, що суд першої інстанції вирішив спір з порушенням процесуального закону щодо виду судочинства.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Правилами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті зазначеної статті визначено, що до компетенції адміністративних судів України належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або іншій суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що позивач, посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, оскаржує дії та бездіяльність виконавчого комітету Ялтинської міської ради та Ялтинської міської ради щодо недодержання встановленого законом строку про прийняття рішення про передачу у власність квартири, незаконної передачі його скарг для розгляду КП Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро», дії якого ним оскаржувалися, які є суб`єктами владних повноважень щодо виконання ними відповідних управлінських функцій на підставі законодавства. А також дії КП Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро», якому органом місцевого самоврядування делеговані владні повноваження пов’язані зі здійсненням дій щодо підготовки та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду», який, на думку позивача, відмовив у видачі бланку заяви і прийнятті необхідних для приватизації квартири документів та порушив установленні законом строки для прийняття рішення про передачу квартири у власність (а.с. 4-6).
Аналіз суб’єктивного складу відповідачів, зазначених позивачем, та характеру правовідносин свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до суб’єктів владних повноважень щодо реалізації ними своїх управлінських функцій з приводу вирішення питання передачі у власність позивачу квартири та порушення Закону України «Про звернення громадян» щодо своєчасного розгляду заяв та скарг заявника.
Між тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції уваги на вищезазначені обставини не звернув та розглянув справу в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.
За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначений спір є публічно-правовим і повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до вимог частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 310, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2010 скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, комунального підприємства Ялтинської міської ради «Квартирно-посередницьке бюро» про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – закрити.
Роз’яснити ОСОБА_5, що розгляд справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Терент’єва Н.М.