Справа №22-ц-15130/2010р. Головуючий в 1 інстанції Абзатова Г.Г.
Доповідач Берзіньш В.С.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Берзіньш В.С.
Куртлушаєва І.Д.
при секретарі Колотовій Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Євпаторійське МВ МВС України в АРК в особі ВДІРФО про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації, про виселення з самовільно занятих приміщень з наданням двох ліжко- місць, про визнання незаконною і скасування виписки з протоколу № 5 без номеру від 1996 року про надання кімнат у гуртожитку, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа орган опіки та піклування про визнання втратившими право користування житловою кімнатою, скасування реєстрації місця проживання, третя особа ВАТ"Євпаторіябуд",
за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 в її інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005", ВАТ"Євпаторіябуд", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа рада по справам дітей про визнання права користування житловою площею у гуртожитку,
за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005", третя особа ВАТ "Євпаторіябуд" про визнання права власності на житлові приміщення у гуртожитку, до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування реєстрації, скасування рішення третейського суду,
за апеляційною скаргою ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 17 липня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 17.07.2009 року у задоволенні позову ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , третя особа Євпаторійське МВ МВС України в АРК в особі ВДІРФО про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації, до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про виселення з самовільно занятих приміщень з наданням двох ліжко- місць, про визнання незаконною і скасування виписки з протоколу № 5 без номеру від 1996 року про надання кімнат у гуртожитку – відмовлено.
Позовні вимоги ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи орган опіки та піклування ВАТ"Євпаторіябуд", про визнання втратившими право користування житловою кімнатою, скасування реєстрації місця проживання, - задоволено. Визнано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування кімнатою 101 гуртожитку, розташованому за адресою: м.Євпаторія, вул.Крупської, будинок 40, та скасовано їх реєстрацію за цією адресою.
2
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005", третя особа ВАТ "Євпаторіябуд" про визнання права власності на житлові приміщення у гуртожитку – відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005", третя особа ВАТ "Євпаторіябуд" про визнання права власності на житлові приміщення у гуртожитку – відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду задоволено. Рішення постійно діючого Кримського третейського суду при концерні ДСН від 04 липня 2005р. та ухвалу про уточнення рішення за позовною заявою ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" до ВАТ "Євпаторіябуд" про визнання права власності на гуртожитки в частині визнання права власності на холостяцький гуртожиток по вул.Крупської, 40 за ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" і припинення права власності на цей гуртожиток за ВАТ "Євпаторіябуд" - скасовані.
В апеляційній скарзі ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість в частині вирішення спору за позовними вимогами ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Євпаторійське МВ МВС України в АРК в особі ВДІРФО про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації, до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про виселення з самовільно занятих приміщень з наданням двох ліжко- місць, про визнання незаконною і скасування виписки з протоколу № 5 без номеру від 1996 року про надання кімнат у гуртожитку та в частині скасування рішення і ухвали постійно діючого Кримського третейського суду при концерні ДСН в частині визнання права власності на холостяцький гуртожиток по вул.Крупської, 40 за ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" і припинення права власності на цей гуртожиток за ВАТ "Євпаторіябуд". Зазначає, що суд дав неналежну оцінку доказам по справі, рішення в оскаржуваній частині постановлено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.10,11,59,61,213 ЦПК України. Зустрічна позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду подана та розглянута судом з порушенням вимог ст.51 Закону України «Про третейські суди», позивачі не доказали, що їх права порушені; суд неправильно застосував норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду та позбавив права власності ВАТ "Євпаторіябуд", не притягуючи його до участі у справі в якості відповідача.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованними, просить рішення суду залишити без змін.
В засіданні апеляційного суду представник ЗАТ «Євпаторіябуд – 2005» підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її представник проти них заперечували, посилаючись на необгрунтованність доводів апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановлюючи рішення про відмову у задоволенні позову ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005», суд виходив з того, що відповідачі самовільно не займали спірні приміщення, вселились у гуртожиток у встановленому законом порядку на підставі відповідних документів, неправомірних дій відповідачів щодо вселення в спірне приміщення не встановлено, підстав для виселення відповідачів без надання іншого жилого приміщення
3
немає; судом не встановлено передбачених законом підстав для визнання незаконним рішення
сумісного засідання об’єднаного комітету профспілки і адміністрації БМТ «Євпаторіябуд» № 5 без номеру від 1996 року, зокрема, з огляду на звернення до суду за спливом більш ніж 10 років; позивачем не надано доказів непроживання ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в спірних приміщень без поважних причин понад шість місяців. Задовольняючи позов ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, суд виходив з того, що третейським судом розглянута справа, яка йому не підвідомча та цим рішенням порушено права позивачів.
З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають обставинам справи, діючому законодавству, принципам справедливості, розумності та добросовісності .
Так із матеріалів справи слідує, що гуртожиток по вул.Крупській, б.40 в м.Євпаторії був побудований до 1967р. та знаходився у віданні державного підприємства будівельно-монтажний трест «Євпаторіябуд», який наказом Фонду майна АРК від 28.12.1996р. було реорганізовано у ВАТ «Євпаторіябуд». Рішенням Кримського третейського суду від 04.07.2005р. було задоволено позов ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» до ВАТ «Євпаторіябуд», обґрунтований тим, що ВАТ «Євпаторіябуд» спірне майно передано позивачу у якості внеску в статутний фонд позивача, та судом визнано право власності ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» на ряд гуртожитків, в тому числі і на спірний гуртожиток.
Відповідно до ст.71,75,80ч.1 ЦК України 1963р., чинного до 01.01.2004р., встановлювався загальний строк позовної давності у три роки, який підлягав застосуванню незалежно від заяв сторін; сплив позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Аналогічні положення містяться і в ст.ст.257,267ч.4 чинного ЦК України в редакції 2003р.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вселились у спірний гуртожиток по АДРЕСА_1 на підставі ордеру №292 від 05.05.1996р., виданого ЖКК тресту «Євпаторіябуд» відповідно до рішення об’єднаного комітету профсоюзу і адміністрації БМТ «Євпаторіябуд» від 05.05.1996р., та зареєстровані в цьому гуртожитку, сплачували передбачені законодавством платежі. ВАТ «Євпаторіябуд» в установленому порядку не оспорювало право відповідачів на проживання в спірних приміщеннях, позов ЗАТ «Євпаторіяжилбуд – 2005» про оспорення правомірності вселення сім’ї ОСОБА_5 в спірні приміщення та виписки із протоколу №5 від 05.05.1996р. надійшов до суду 21.09.2005р., тобто із значним пропуском строку позовної давності.
Крім того, відповідно до ст.ст.1,8 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п’яти років) зареєстровані та фактично проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, та не мають іншого власного житла. Громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, віднесених до недержавного житлового фонду (які перебувають у власності чи в повному господарському віданні відповідних державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також підприємств та організацій, утворених шляхом корпоратизації чи приватизації колишніх державних підприємств) та призначених для проживання працівників (членів їх сімей), які не мають можливості самостійно придбати чи побудувати власне житло, у разі, коли такі гуртожитки не передаються їх власниками у власність територіальних громад, мають право подальшого проживання в таких гуртожитках до розв’язання їх житлових проблем.
Статтею 19 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитку» заборонено виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті, на які позивач не посилався.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у
4
справі; кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В матеріалах відсутні та апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проживають у спірних приміщеннях без поважних причин понад шість місяців; заява ОСОБА_2 щодо не проживання зазначених осіб була предметом розгляду суду першої інстанції та їй судом дана належна оцінка.
Доводи апелянта про розгляд справи у відсутність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за відсутності документів щодо їх належного повідомлення та розгляд справи за участю ВАТ «Євпаторіябуд» у якості третьої особи, а не сторони по справі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки цим не порушено прав апелянта, зазначені особи володіють цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю і не наділяли апелянта повноваженнями на представництво їх інтересів.
Доводи апелянта про порушення судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення третейського суду, зокрема положень ст.51 Закону України «Про третейські суди», ст.ст.15,213 ЦПК України, також неспроможні з таких підстав.
Відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин. Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. ст. 1, 3 Конституції України).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5ст.55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2ст.22,ст.64 Конституції України). Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України "Про третейські суди" випадках і порядку) та судовий захист. Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.
Ураховуючи положення ст.ст.55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України "Про третейські суди" та ст.17 ЦПК України третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Виходячи з принципу верховенства права, положень ст.ст.21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст. ст. 3, 15 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.
Таким чином, ураховуючи зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ст.51 Закону України "Про третейські суди" щодо неможливості оскарження рішення третейського суду (крім випадків, передбачених у ч. 3 цієї норми) поши-
5
рюється лише на сторін третейської угоди і не може поширюватись на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону України "Про третейські суди").
Крім того, відповідно до ст.51 Закону України «Про третейські суди» (ч.2,п.5ч.3,ч.4) зі змінами, внесеними Законом України від 05.03.2009р. №1076-VI, рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Рішення третейського суду може бути скасоване, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
В зв'язку з викладеним, хоча позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не були сторонами у справі за позовом ЗАТ "Євпаторіяжилбуд-2005" до ВАТ "Євпаторіябуд" про визнання права власності на гуртожитки, але вони мають право на оскарження рішення третейського суду від 04 липня 2005 року, оскільки ним порушуються їхні права щодо проживання і приватизації кімнат в гуртожитку, та доводи щодо пропуску строку на звернення до суду неспроможні, як неспроможні і доводи щодо відсутності підстав для скасування цього рішення.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст.303ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду в частині задоволення позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання втратившими право користування житловою кімнатою, скасування реєстрації місця проживання та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житлові приміщення у гуртожитку і законність та обгрунтованність рішення суду в цій частині апеляційним судом не перевірялась.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Євпаторіяжилбуд – 2005» відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Судді: Берзіньш В.С.
Куртлушаєв І.Д.
Шестакова Н.В.