АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Пономаренко А.В.,
суддів: Білоусової В.В., Дралла І.Г.,
при секретарі: Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Перша Ялтинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкування на загальних підставах, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 які діють в інтересах ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 третя особа Перша Ялтинська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину та визнання права на спадкування на загальних підставах.
Вимоги мотивовані тим, що її рідна сестра була одружена з ОСОБА_5С, який був власником квартири АДРЕСА_1 міста Ялта. ОСОБА_5 22 листопада 1995 року склав заповіт на належну йому квартиру на ім’я своєї племінниці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті ОСОБА_6 сестра позивачки, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та дізналася про заповіт. ОСОБА_6 оскаржила заповіт в суді але 1 серпня 2007 року померла, у зв’язку з чим провадження по справі було закрито. Позивачка, як єдина спадкоємиця ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що згідно з висновком експертизи на час складання заповіту ОСОБА_5 не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, у зв’язку з чим заповіт підлягає визнанню недійсним, а також підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_2 та вона (позивачка) має право на спадкування після смерті своєї сестри на загальних підставах, зокрема й ту частину квартири, яку незаконно на її думку успадкувала ОСОБА_2
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю.
В апеляційних скаргах представники ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та ОСОБА_4І, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалено при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не входить до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_5 і не має самостійного права вимоги визнання недійсним складеного ним заповіту. ОСОБА_6 оформила свідоцтво про право на спадкування обов’язкової долі у спадщині після смерті ОСОБА_5С, оскаржила в суді заповіт але провадження у справі було закрито у зв’язку з тим, що ОСОБА_6 померла.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1 як спадкоємець ОСОБА_6 має право оскаржувати в суді заповіт складений ОСОБА_5С, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_5 та не має самостійного права на оскарження складеного ним заповіту. Таке право у неї може бути тільки як у правонаступника ОСОБА_6 в порядку правил статті 37 ЦПК України в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним. Та обставина, що провадження у зазначеній справі закрито в зв’язку зі смертю ОСОБА_6 не позбавляє ОСОБА_1 права оскаржити зазначену ухвалу суду у встановленому процесуальним законом порядку та не є підставою для задоволення її самостійного позову про визнання заповіту недійсним.
Довід апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1 має успадкувати частку квартири, яку заповів ОСОБА_5 своїй племінниці ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки спадкуються ті права, які мав спадкодавець на час смерті. На час смерті ОСОБА_6 заповіт ОСОБА_5 недійсним визнаний не був і спірна частка квартири не входила в склад спадщини після смерті ОСОБА_6
Інші доводи апеляційних скарг не містять в собі посилань на правові підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді : Дралло І.Г. Білоусова В.В. Пономаренко А.В.