У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця „17” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Любобратцевої Н.І.
При секретарі: Соловйові С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Центрального району м. Сімферополя» про визнання згоди на переоформлення основного наймача квартири неправомірною та недійсною, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим № 121/21 від 21.05.2002 року, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_8 Шукурієвича на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
23 вересня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим, комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об’єднання Центрального району м. Сімферополя» про визнання згоди на переоформлення основного наймача квартири неправомірною та недійсною, визнання незаконним рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим № 121/21 від 21.05.2002 року. Вимоги мотивовані тим, що він постійно до 2005 року проживав у АДРЕСА_4 В 2000 році на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради № 832 від 23 червня 2000 року він отримав ордер на склад сім’ї з чотирьох осіб на зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Оскільки саме позивач був у черзі на отримання житла, як депортований під час Великої Вітчизняної війни, основним квартиронаймачем був він і на нього повинен був бути оформлений особовий рахунок. Для отримання ордеру та оформлення на його ім’я особового рахунку він передав свій паспорт дочці ОСОБА_6 Проте, ОСОБА_6, скориставшись відсутністю батька в Україні, ввела його в оману і просила направити на її ім’я заяву про переоформлення особового рахунку з посиланням на те, що вони з чоловіком не можуть працевлаштуватися у зв’язку з відсутністю роботи, не можуть отримати субсидії для оплати комунальних послуг та квартирної плати. ОСОБА_5 за проханням дочки направив нотаріально посвідчену заяву на оформлення особового рахунку на ім’я ОСОБА_6 На підставі рішення виконкому Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим № 121/21 від 21.05.2002 року було переоформлено особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_6 Починаючи з 2005 року відповідачі ОСОБА_6 перешкоджають позивачу користуватися квартирою. На підставі ст.ст. 56, 57 ЦК України в редакції 1963 року /ст.ст. 229, 230 ЦК України, 2003 року/ просить поновити строк для звернення до суду з позовом та визнати незаконним правочин, відповідно з яким він дає згоду на переоформлення особового рахунку на ім’я його дочки ОСОБА_6, неправомірним та недійсним, визнати незаконним рішення виконкому Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим № 121/21 від 21.05.2002 року, зобов’язати ЖЕУ № 7 Центрального району м. Сімферополя оформити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_5
Справа № 22-ц-2122/2010 р Головуючий в 1 інстанції Малухін В.В.
Доповідач Горбань В.В.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення відповідачів ОСОБА_6, представника виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що позивачем не доведено неправомірних дій відповідачів при наданні документів та ухваленні рішення про переоформлення особового рахунку з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 у 2002 році, а також щодо підробки заяви власноручно підписаної ОСОБА_5 про переоформлення особового рахунку на спірну квартиру на дочку ОСОБА_6
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 832 від 23.06.2000 року та ордеру № 426 від 07.08.2000 року ОСОБА_5 на сім’ю із чотирьох осіб була виділена трикімнатна квартира і надано право на вселення в квартиру АДРЕСА_2. 07.08.2000 року з ОСОБА_5, як із основним наймачем спірної квартири, був укладений договір найму жилого приміщення і на його ім’я був відкритий особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 104, 106).
23.04.2002 року ОСОБА_5 власноручно підписав заяву про переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_3 на його дочку ОСОБА_6, члена сім’ї наймача, за взаємною згодою (а.с. 105).
Рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя № 121/21 від 21.05.2002 року на підставі заяви наймача ОСОБА_5 та згоди членів його сім’ї і наймодавця переоформлено особовий рахунок на ім’я його дочки ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_3. КП ЖЕО Центрального району зобов’язано переоформити особовий рахунок (а.с. 103).
Відповідно до вимог ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім’ї і наймодавця.
Статтею 106 ЖК України передбачено, що повнолітній член наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім’ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
За таких обставин, суд першої інстанції, виходячи з правил ст.ст. 103, 106 ЖК України та встановивши, що переоформлення особового рахунку на ім’я ОСОБА_6, як наймача спірної квартири, було проведено зі згоди попереднього наймача ОСОБА_9, інших членів сім’ї наймача та наймодавця, дійшов обґрунтованого висновку, що рішення виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя від 21.05.2002 року прийнято в межах наданих виконкому повноважень. При цьому правильно зазначив, що право ОСОБА_10 на користування і проживання в спірній квартирі з урахуванням фактичних обставин справи у зв’язку з переоформленням особового рахунку на ОСОБА_6 не порушено і не підлягає судовому захисту у спосіб, зазначений у позовній заяві.
Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач та його представники не надали доказів, які могли б спростувати висновки суду.
Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з’ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що заява ОСОБА_5 про надання згоди на переоформлення особового рахунку на спірну квартиру на ім’я дочки ОСОБА_6 за своєю правовою природою є одностороннім правочином, який не відповідає волевиявленню ОСОБА_5, тому підлягає визнанню недійсним, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на неправильному тлумаченні матеріального закону, а також спростовується матеріалами справи.
Довід скарги про те, що у заяві про надання згоди на переоформлення особового рахунку підпис ОСОБА_5 не належить останньому і є підробленим, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки зазначений підпис ОСОБА_5 було посвідчено за місцем його проживання на підставі наданого ним паспорту.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_10 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Любобратцева Н.І.