У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця „19” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Терент’євої Н.М.
При секретарі: Войциховській Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на дії державного виконавця, скасування постанов про накладення штрафу та заборону вимагати проведення електромереж і водопровідно-каналізаційних мереж через двір відповідачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
15 січня 2010 року та 22 січня 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця, скасування постанов про накладення штрафу та заборону вимагати проведення електромереж і водопровідно-каналізаційних мереж через їх двір. Вимоги мотивовані тим, що 16.10.2009 року Ялтинським міським судом АР Крим було видано виконавчий лист, яким зобов’язано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_8 та членам її сім’ї перешкод у користуванні проходами та встановленими сервітутами, а також у прокладці ліній електромереж і водопровідно-каналізаційних мереж через земельну ділянку, що надана їм у користування, в межах проходів, визначених для ОСОБА_8 та членів її сім’ї. Посилаються на те, що в рішенні Ялтинського міського суду АР Крим від 18.12.2008 року, на підставі якого було видано виконавчий лист, хоча і не зазначено, але є зрозумілим, як на думку боржників, що прокладка ліній електромереж і водопровідно-каналізаційної мережі через їх двір повинна здійснюватися після отримання технічних умов і усіх необхідних дозвільних документів від відповідних технічних служб міста. Проте державний виконавець ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В., незважаючи на відсутність технічної документації та дозвільних документів від технічних служб міста, вимагає від боржників негайно допустити у двір робітників, найнятих ОСОБА_8, які будуть прокладати комунікації. Крім того, держвиконавець Гущак Н.В. винесла постанову про накладення на кожного з відповідачів штрафу в розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду, яким відповідачі зобов’язані не чинити перешкод позивачці у прокладці комунікацій, в той час коли ОСОБА_5 знаходилась у м. Москва Російської Федерації і не могла чинити перешкод, а ОСОБА_6 письмово повідомив держвиконавця, що не заперечує проти дій ОСОБА_8 і ніяких перешкод у виконанні рішення суду він чинити не буде. Лише ОСОБА_7 не дозволяв робітникам, найнятим ОСОБА_8, проводити лінії електромереж та водопровідно-каналізаційної мережі без відповідних дозвільних документів. 20.01.2010 року держвиконавцем Гущак Н.В. було повторно винесено постанову про накладення на кожного з відповідачів штрафу в розмірі 340 грн. у той час, коли ОСОБА_5 була відсутньою в м. Ялта, а ОСОБА_6 ще раніше повідомив про те, що перешкод у виконанні рішення суду чинити не буде. Вважають дії державиконавця ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. неправомірними і просять скасувати постанови про накладення на них штрафу в розмірі 170 грн. та 340 грн. на кожного від 22.12.2009 року та від 20.01.2010 року відповідно. Заборонити ВДВС Ялтинського МУЮ вимагати проведення ліній електромереж і водопровідно-каналізаційної мережі через двір відповідачів без надання відповідної дозвільної документації від технічних служб м. Ялта.
Справа № 22-ц-2521/2010 р Головуючий в 1 інстанції Переверзєва Г.С.
Доповідач Горбань В.В.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року в задоволенні скарг відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована. Вважають, що судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка обставинам справи, висновки суду суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу начальник відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_10 просить ухвалу суду залишити без змін, вважає її законною, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника заявників, представника ОСОБА_8, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи заявникам у задоволенні скарг, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ з винесення постанов про накладення на відповідачів штрафу за невиконання судового рішення від 22.12.2009 року та від 20.01.2010 року є відповідними вимогам статей 3, 24, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з ухвалою суду першої інстанції, як з такою, що відповідає обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч. 1 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст. 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних доходів громадян. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що постановами старшого державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. від 04 листопада 2009 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 18 грудня 2008 року, згідно з яким зобов’язано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_8 та членам її сім’ї перешкод у користуванні проходами та встановленими сервітутами, а також у прокладці ліній електромереж і водопровідно-каналізаційних мереж через земельну ділянку, що надана їм у користування, в межах проходів, визначених для ОСОБА_8 та членів її сім’ї, яка розташована за адресою: м. Ялта, провулок Короткий, 2, а також ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зобов’язано прибрати сміття та відкрити вихід зі сходів, що ведуть від частки будинку, яка належить на праві власності ОСОБА_8 у внутрішню частину двору. Боржникам надано семиденний строк для виконання рішення суду в добровільному порядку. Актом старшого державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. від 10.12.2009 року встановлено, що боржниками рішення в добровільному порядку у встановлений строк не виконано. У зв’язку з невиконанням рішення суду в добровільному порядку старшим держвиконавцем ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. 22.12.2009 року винесено постанови про накладення на боржників ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 штрафу в розмірі 170 грн. на кожного та повторно встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 20.01.2010 року. Актом старшого державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. від 20.01.2010 року встановлено, що ОСОБА_8 найнята робоча сила для виконання рішення суду, проте боржники на вимогу держвиконавця щодо виконання рішення суду не реагують, зокрема ОСОБА_7 не дає можливості робочим проводити дії, направлені на виконання рішення суду. Згідно з постановами старшого держвиконавця ВДВС Ялтинського МУЮ Гущак Н.В. від 20.01.2010 року на боржників ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за повторне невиконання судового рішення накладено штраф в розмірі 340 грн. на кожного
За таких обставин, виходячи з правил ст. ст. 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» та встановивши, що боржники фактично відмовилися здійснювати дії щодо добровільного виконання судового рішення, яке до наступного часу не виконано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відповідності дій державного виконавця при винесенні постанов про накладення штрафу на боржників ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вимогам Закону України «Про виконавче провадження» і відсутності підстав для задоволення скарги про скасування зазначених постанов.
Що стосується висновків суду про те, що боржники не мають права вимагати від державного виконавця або позивачки надання їм для перевірки будь-яких дозвільних документів щодо прокладки ліній електромереж і водопровідно-каналізаційних мереж, то колегія суддів з ними погоджується. При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що боржники не є компетентними особами, які мають право на проведення таких перевірок.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарг ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України апелняти не надали доказів, які б могли спростувати висновки суду.
Посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що вона знаходилась у м. Москва Російської Федерації з часу відкриття виконавчого провадження 04.11.2009 року і по день виходу держвиконавця на місце 10.12.2009 року, а тому не могла перешкоджати виконанню рішення суду належними допустимими доказами не підтверджено. Крім того, як убачається зі змісту скарги на дії державного виконавця, поданої до суду 22.01.2010 року, ОСОБА_5 посилалася на те, що вона також була відсутня в м. Ялта, а тому не могла перешкоджати ОСОБА_8 у виконанні судового рішення 20.01.2010 року, проте 15.01.2010 року нею була власноруч підписана і подана до суду перша скарга на дії державного виконавця.
Не є прийнятним також посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що ним подавалась заява до ВДВС Ялтинського МУЮ про не заперечення проти дій ОСОБА_8, оскільки сама по собі така заява не свідчить про добровільне виконання ним рішення суду з урахуванням того, що виконання рішення суду в даному випадку було неможливим без участі боржників.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безумовних підстав для скасування ухвали суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Курська А.Г. Горбань В.В. Терент’єва Н.М.