Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця „07” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г.
Терент’євої Н.М.
При секретарі: Козловій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3 особа – ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
03 листопада 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, 3 особа – ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. Вимоги мотивовано тим, що в 1986 році на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Кримської області 02.09.1986 року, вона разом з чоловіком ОСОБА_6 та двома неповнолітніми дочками поселилися у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 «а» в смт. Чорноморське Кримської області. 17 лютого 2006 року шлюб між нею та ОСОБА_6 було розірвано. На підставі розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації № 1482-р від 17.12.2008 року квартира АДРЕСА_1 «а» в смт. Чорноморське АР Крим була передана їй у приватну власність. Оскільки з 2006 року ОСОБА_6 не проживає за вищезазначеною адресою, постійно проживає в садівничому будиночку № 4-19 СОТ «Волна» смт. Чорноморське АР Крим, житлово-комунальні послуги не сплачує, просила визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 «а» в смт. Чорноморське АР Крим та зняти його з реєстрації за вищезазначеною адресою на підставі ст. 71 ЖК України.
Рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, на неповне з’ясування обставини, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира належить на праві власності позивачці, а відповідач є колишнім членом сім’ї власника квартири. При цьому визнав встановленим, що відповідач, як колишній член сім’ї власника спірної квартири, не проживає у даній квартирі з поважних причин – у зв’язку з тим, що у нього відсутні ключі від вхідних дверей квартири, оскільки позивачка змінила замки і не пускає його до квартири, де залишилися його речі, тому відсутні правові підстави для визнання позивача таким, що втратив право на проживання в жилому приміщенні за ст. 71 ЖК України.
Справа № 22-ц-3158/2010 р Головуючий в 1 інстанції Дядіченко С.В.
Доповідач Горбань В.В.
Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо необґрунтованості позовних вимог. Однак, при цьому не може погодитися з мотивами та підставами відмови у задоволенні позову.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Чорноморської селищної ради № 102 від 02 вересня 1986 року та ордеру № 4 від 02 вересня 1986 року ОСОБА_5 на сім’ю із чотирьох осіб була виділена і надано право на вселення у трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_2 «а» в смт. Чорноморське Кримської області /на той час/ у Житлово-будівельному кооперативі «Чорноморець–3».
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка і відповідач у період шлюбних відносин 30 березня 1992 року внесли пайовий внесок за спірну квартиру в ЖБК «Чорноморець–3». 28.12.2008 року на ім’я позивачки ОСОБА_5 на підставі розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації АР Крим від 17.12.2008 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 «а» в смт. Чорноморське АР Крим (а.с. 12).
Згідно зі ст. 15 Закону України „Про власність”, який діяв на час внесення сторонами пайового внеску за кооперативну квартиру, право власності на квартиру в ЖБК виникає внаслідок повного внесення пайового внеску. Тому, якщо право власності на пай мали й інші особи, крім члена ЖБК, який завершив сплату цього внеску, а саме його подружжя, право власності на квартиру виникає в усіх учасників спільної власності на пай відповідно до розміру їхніх часток у загальній сумі пайового внеску.
Положення ст. 15 Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року /часу введення в дію Закону/.
За таких обставин, оскільки пайовий внесок за квартиру в ЖБК був внесений позивачкою і відповідачем у період шлюбу подружжя, тому спірна квартира є їх спільною сумісною власністю.
Між тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини і не дав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про те, що спірна квартира належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_5, а відповідач є лише колишнім членом сім’ї власника даної квартири.
Крім того, посилаючись на те, що відповідач за своїм правовим статусом відноситься до колишніх членів сім’ї власника квартири, суд першої інстанції не звернув уваги на висновки заочного рішення Чорноморського районного суду АР Крим від 29 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ спільно нажитого майна. Зі змісту даного рішення вбачається, що кооперативна квартира АДРЕСА_2 «а» в смт. Чорноморське АР Крим набута подружжям за час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, ті обставини, що спірна квартира належить позивачці і відповідачу на праві спільної сумісної власності, є такими, що не підлягають доведенню по даній справі.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з того, що зазначена норма регулює питання користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду на умовах найму.
Колегією суддів встановлено, що сторони у справі придбали зазначену квартиру у власність шляхом повного внесення пайового внеску за кооперативну квартиру.
Питання користування жилим приміщенням в квартирі приватного житлового фонду повинно вирішуватися відповідно до глави 6 та її статей 150-161 Житлового кодексу України та вимог глави 26 Цивільного кодексу України щодо права спільної сумісної власності.
Положення статті 71 ЖК України спірні правовідносини не регулюють, тому неправильно застосовані судом при вирішення справи.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував, припустився порушень норм матеріального і процесуального права, що тягне за собою скасування судового рішення з підстав п.п. 2, 3, 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших мотивів і підстав у зв’язку з його недоведеністю та безпідставністю.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2010 року скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_8, 3 особа – ОСОБА_7, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Терент’єва Н.М.