У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця „27” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Горбань В.В.
Суддів: Курської А.Г., Терент’євої Н.М.
При секретарі: Маркіній Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_6 ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, 3 особи – ВДІРФО Залізничного району м. Сімферополя АР Крим, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради АР Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
23 січня 2007 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Вимоги мотивовані тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2006 року належить квартира АДРЕСА_1 АР Крим. Після придбання квартири їй стало відомо про наявність спорів в судах відносно зазначеної квартири. Одним з них був позов ОСОБА_8 до ОСОБА_13 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_12 такою, що втратила право користування жилим приміщенням. На час продажу квартири зазначена справа судом розглянута не була. Посилається на те, що відповідачка в квартирі не проживає з 2000 року, з 14.07.2000 року не є власником зазначеної квартири, а тому, на думку позивачки, ОСОБА_14 і її дочка ОСОБА_9 ОСОБА_10 втратили право користування спірною квартирою. Просить визнати ОСОБА_14 та ОСОБА_14 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.
Не погодившись з позовом, ОСОБА_6 ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку. Вимоги мотивовані тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24.11.2005 року, яке набрало законної сили 07.08.2006 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АР Крим, укладений 14.07.2000 року між ОСОБА_11, який діяв від імені ОСОБА_14 по довіреності від 14.03.1999 року, та ОСОБА_12 Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АР Крим, укладений 06.11.2001 року між ОСОБА_13, який діяв від імені ОСОБА_12 за довіреністю від 22.10.2001 року, та ОСОБА_8 Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15.08.2008 року, яке набрало законної сили 13.05.2009 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 АР Крим, укладений 27.07.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Зобов’язано повернути квартиру АДРЕСА_1 АР Крим у власність ОСОБА_14 Зазначає, що вона є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим, а в квартирі, без будь-яких законних підстав, проживає відповідачка ОСОБА_8, яка добровільно звільнити квартиру відмовляється. Просить усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_8 з її неповнолітньою дитиною.
Справа № 22-ц-3189/2010 р Головуючий в 1 інстанції Масалигіна Н.С.
Доповідач Горбань В.В.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_6 ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8, 3 особи - ВДІРФО Залізничного району м. Сімферополя АР Крим, орган опіки та піклування Сімферопольської міської ради АР Крим, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено частково. Усунено перешкоди в здійсненні ОСОБА_6 ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 та зняття її з реєстраційного обліку за даною адресою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 ОСОБА_7 у відшкодування судових витрат 45 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставить питання про скасування заочного рішення суду в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_14 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 та зняття її з реєстраційного обліку за даною адресою та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані всі обставини, які мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_14 та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_14, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що з припиненням права власності ОСОБА_8 на спірну квартиру, вона втратила право користування цією квартирою, тому позивачка як власник даної квартири, на підставі ст. 391 ЦК України може вимагати усунення будь-яких порушень її права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
При розгляді справи встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24 листопада 2005 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 14 липня 2000 року між продавцем ОСОБА_11, який діяв від імені власника ОСОБА_14 на підставі довіреності від 14 березня 1999 року, і покупцем ОСОБА_12, а також договір купівлі-продажу цієї ж квартири, укладений 06 листопада 2001 року між продавцем ОСОБА_13, який діяв від імені власника ОСОБА_12 на підставі довіреності від 22 жовтня 2001 року, і покупцем ОСОБА_8 Квартира АДРЕСА_1 була повернена у власність ОСОБА_14, а на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 стягнуто сплачену за квартиру суму у розмірі 30740 грн.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 13 травня 2009 року, визнано недійсним договір-купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 27 липня 2006 року між продавцем ОСОБА_8 і покупцем ОСОБА_5 Повернуто квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_14 Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 202000 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_11 і ОСОБА_12 солідарно на користь ОСОБА_8 у відшкодування збитків 332492 грн. та моральної шкоди 20000 грн.
Після припинення ОСОБА_8 права власності на квартиру на підставі рішення суду вона втратила будь-які законні підстави для подальшого користування чужою власністю, спірною квартирою.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 23905875 від 21.09.2009 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_14 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.02.1998 року.
Суд першої інстанції правильно встановив вказані обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ОСОБА_8 права на користування житлом у квартирі, яка належить позивачці ОСОБА_14
Продовжуючи користування чужою власністю, відповідачка за зустрічним позовом порушує права позивачки, встановлені статтею 317 Цивільного кодексу України, згідно якої, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Порушені права ОСОБА_14 підлягають захисту на підставі статті 391 Цивільного кодексу України у спосіб, встановлений рішенням суду.
Не приймаються до уваги колегією суддів доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права про захист права власності і про розповсюдження на спірні правовідносини норм Житлового кодексу України.
Право на користування житлом виникло у відповідачки ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, який рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 листопада 2005 року визнаний недійсним, сторони повернено у первісний стан, позивачка стала власницею спірної квартири, тому з припиненням прав власності на житло подальших підстав користування ним за нормами Житлового кодексу у відповідачки не виникає.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Терент’єва Н.М.