ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 15 » липня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року про притягнення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який проживає: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,
В С Т А Н О В И ЛА:
Постановою судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за те, що він 26 травня 2010 року о 13 год. 00 хв. на 670 км автодороги Харьків-Сімферополь-Алушта-Ялта, с. Добре керував транспортним засобом «ДЕУ ЛАНОС», державний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження огляду у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову судді у частині накладення стягнення, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на штраф або громадські роботи. Просить взяти до уваги те, що має на утриманні дружину та малолітню дитину, працює водієм у ТОВ «Європейські світлові технології», транспортний засіб є єдиним джерелом доходу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Винуватість ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 26.05.2010 року АК № 222930, згідно з яким ОСОБА_3 керував транспортним засобом з ознаками сп’яніння /поширення зіниць очей, які не реагують на світло, неадекватна поведінка, сухість у порожнині рота/. У присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, а також підпису протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1). Ці дані підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 2, 3).
Згідно з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також поро адміністративні правопорушення на транспорті», стан сп’яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом МВС України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18), і якщо водій ухиляється від огляду, в присутності двох свідків, при наявності ознак сп’яніння, це є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У даному випадку ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду у закладах охорони здоров’я. Наданий ОСОБА_3 протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння (а.с. 8), складений у відсутності працівника міліції, а також після спливу двохгодинного строку, встановленого п. 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103), огляд проведений 26 травня 2010 року о 15 год. 30 хв., не відповідає вимогам ч.4 ст.266 КпАП та згідно з ч.5 цієї статті вважається недійсним.
Тому доводи апелянта про те, щодо нього співробітниками ДПС було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП, спростовуються викладеними вище матеріалами справи. Не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_4 про противоправні дій інспекторів Державтоінспекції під час його зупинки.
Розмір та вид стягнення за адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_3 відповідно з вимогами ст. 33 КпАП: враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Посилання ОСОБА_3 на те, що його трудова діяльність пов’язана з використанням транспортного засобу, наявність на утриманні дружини та малолітньої дитини, у даній справі не є підставою для пом’якшення його відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, яке є умисним та грубим.
У ст. 24 КпАП наведена система адміністративних стягнень, яка містить різні за характером і правовими наслідками санкції. Стягнення розташовані у послідовності від менш тяжкого до більш тяжкого. Згідно з вказаною статтею, позбавлення права керування транспортним засобами є найменш тяжким видом адміністративного стягнення ніж громадські роботи.
Відповідно до ч. 9 ст. 294 КпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті Кодексу про адміністративні правопорушення, воно не може бути посилено.
Тобто, накладення апеляційним судом стягнення у вигляді громадських робіт замість позбавлення права керування транспортними засобами, про що ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_3, Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено.
Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Таким чином, підстави для зміни постанови судді, на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, відсутні .
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2010 року щодо нього – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий