КОПІЯ

Справа № 22-2595     2010 р.                                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія      57                                                                                                         Матохнюка Д.Б.                                    

                                                                                         Доповідач     Пащенко Л.В.

РІШЕННЯ

Апеляційного суду Вінницької області

від 19.07.2010 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

                                                  Головуючого: Пащенко Л.В.    

    Суддів: Мартьянової Л.І., Матківської М.В.

        При секретарі: Пшеничній Л.В.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради, до якої заявою приєдналось Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр)  

на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці  від 23 жовтня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради,  Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги, -

        ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вищевказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування і виплати в 2007 році в меншому розмірі разової грошової допомоги до 5-го травня їй, як учаснику війни, стягнути на її користь недоплачену в 2007 році разову грошову допомогу в сумі 1163 грн. відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та зобов’язати відповідачів в подальшому проводити виплати своєчасно і в повному обсязі.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 жовтня 2009 року  позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії відповідачів щодо нарахування і виплати позивачці розміру разової грошової допомоги неправомірними, зобов’язано управління ПСЗН в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр) провести перерахунок разової грошової допомоги ОСОБА_2 за 2007 рік відповідно до ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та стягнуто з Головного управління ПСЗН Вінницької міськради на користь позивачки 1163 грн. недоплаченої разової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач – Головне УПСЗН Вінницької міськради, до якої заявою приєдналось УПСЗН в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр), просить постанову суду, як ухвалену з порушенням вимог закону, скасувати та постановити нове рішення, яким позивачці в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що, згідно посвідчення за №048899 від 13.03.2000 року, позивачка є учасником війни. Згідно довідки Головного управління праці та соцзахисту населення Вінницької міськради за №01-08-к-2099 від 06.09.2007 року ОСОБА_2, як учаснику війни, було виплачено в квітні 2007 року щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 55 грн..

Відповідно до ст.14 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни щорічно до 5-го травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 13 ст.71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік дію ч.5 статей 12,13,14 і 15 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено в перерахованих нормах вищеназваного Закону.  

Рішенням  Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року вказані положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), та втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Задоволюючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що незважаючи на те, що положення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення певних норм втратили чинність з 09.07.2007 року, проте слід врахувати, що позивачка звернулась до суду у вересні 2007 року, тобто хоча і після 09.07.2007 року, але в межах строку, протягом якого вона мала право, відповідно до ст.17-1 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”, звернутись до суду за отриманням недоплаченої допомоги.

З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.17-1 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5-го травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5-го травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, суд не взяв до уваги те, що згідно змісту зазначеної норми Закону особа, яка має право на отримання названої допомоги і яка не отримала її в строк до 5-го травня, вправі звернутися за отриманням цієї допомоги і отримати її до 30 вересня відповідного року саме до відповідного органі праці та соціального захисту населення, а не до суду.

Крім того, поза увагою суду залишився той факт, що разову грошову допомогу до 5-го травня за 2007 рік позивачка, як учасник війни, отримала в квітні 2007 року, тобто до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року, у розмірі, передбаченому ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати. Тому відповідачі виконали взяті на себе зобов’язання та не порушили прав позивачки.

За таких обставини, суд дійшов неправильного висновку про  задоволення позовних вимог за 2007 рік.

 А тому постанова суду в частині задоволених вимог підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні і в цій частині вимог ОСОБА_2  

Постанова в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог фактично ніким із сторін не оспорюється, оскільки в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо неправильності постанови суду в цій частині, а позивачка апеляційну скаргу взагалі не подала.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради, до якої заявою приєдналось Управління праці та соціального захисту населення в Ленінському районі м. Вінниці №1 (Центр) задоволити частково..

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 жовтня 2009 року в частині задоволених вимог скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 і в цій частині вимог відмовити.

В решті постанову суду залишити без зміни.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Судді: підписи:

З оригіналом вірно: