АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Колоса С.С.,
При секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області та апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, визнання неправомірними дій щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги як дитині війни та стягнення коштів,-
в с т а н о в и л а :
В січні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.07.2010 року по 01.01.2009 року, визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати як дитині війни щомісячно соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії для непрацездатних осіб за період з 01.07.2007 року до 01.01.2009 року в сумі 2750 грн., а також стягнення з відповідача вказаної суми та судових витрат.
Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 223 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії з підвищенням як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 31.12. 2008 року. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням як дитині війни на 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року і сплатити недоотриману суму. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ України в Гайсинському районі Вінницької області просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що дані скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № 018242 (а.с. 7).
Положенням ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Зазначені виплати позивачці за 2007-2008 рік проведені не були.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 р. дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
При цьому, підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції. А саме дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 року №3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом 2 пунктом 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у даному випадку є Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
При цьому, на виконання вимог п.2 ч.1 ст. 161 КАС України судом першої інстанції було вирішено питання щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, в частині позовних вимог за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та оцінивши докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, визнано причину пропуску строку звернення до суду неповажною, та задоволено вимоги позивача за період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з того, що позивачка звернулася до суду 27.01.2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що УПФ України в Гайсинському районі Вінницької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. і здійснити відповідні перерахування. Однак, відповідач у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводив, а тому висновок суду першої інстанції про визнання дій відповідача щодо недонарахування та недоплати позивачу підвищення до пенсії неправомірними є обґрунтованим.
За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України та вимог ч.2 ст. 99 КАС України дійшов обґрунтованого висновку про те, що такий перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен бути проведений з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Доводи позивачки про те, що в зв’язку з частковим задоволенням її позовних вимог судом не вирішено питання про стягнення на її користь недоплачених сум, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки за змістом ч.2 ст. 5, ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» обов’язки щодо нарахування та виплати пенсійних виплат покладаються на Пенсійний фонд України та його територіальні органи.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічний характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області та апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: