А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Іващука В.А., Вавшка В.С.,
при секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна в натурі, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2001 року спадкове майно складається з 69/100 частин будинку АДРЕСА_1 з прибудовами та відповідною часткою господарських будівель. До смерті матері позивач проживав в іншій частині будинку, вів спільне господарство, користувався водою, газовим котлом, погребом. Позивач після смерті матері проводив ремонт будинку, побудував прибудови, сарай, туалет, все підтримував в задовільному стані. З моменту отримання спадкового майна позивач зі своєю сестрою – відповідачем по справі, не можуть дійти згоди щодо володіння вищезазначеним майном. Тому ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про поділ спадкового майна, та просив суд винести рішення, яким присудити йому кімнату 1-2, сарай «Б», залишивши в спільному користуванні погріб, веранду, тамбур, коридор, та частину кімнати 1-3 та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за належну їй частину власності у спадковому майні.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про реальний поділ цієї частини будинку, просила визнати за нею право власності на всю спірну частину будинку – 69/100 з погосподарськими будівлями, посилаючись на те, що вона поділу не підлягає, а у неї з братом склались неприязні стосунки, що позбавляють її можливості користуватися будинком.
В ході судового розгляду позивач-відповідач ОСОБА_1 змінив позовні вимоги та просив суд прийняти рішення відповідно до 3-го варіанту експертизи від 18.03.2003 року та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 36472 грн. за спірну частину будинку по вул. Чекістів (Чорновола), 19 у м. Вінниці та визнати за ним право власності на весь будинок, оскільки провести реальний розподіл даного будинку неможливо, зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, пославшись на обставини, викладені в своїх позовних вимогах.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 квітня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна в натурі відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про реальний розподіл будинку задоволено. Виділено ОСОБА_2 реально 69/100 частин житлового будинку по вул. Чекістів,19 в м. Вінниці з прибудовами, до складу яких входять: кімнати 1-2 (1-3), 1-3 (1-4), коридор 1-1 (кімната 1-2), веранда «а», погріб п/а, огорожа 1, тамбур а-2, сараї «Б», «В», вартістю 36472 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про виділення йому спадкової частини будинку, стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію. В скарзі зазначав, що він проживає в іншій частині будинку, однак судом при розгляді справи не було враховано, що рішенням суду його позбавлено туалету, погребу, гаража, де стоїть автомобіль інваліда, фактично позбавлено можливості користуватися опаленням та водопостачанням, які підводяться з виділеної ОСОБА_2 частини будинку, оскільки він позбавлений коштів та фізичної можливості під’єднати все до своєї частини будинку.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.
Як вбачається із матеріалів справи, хоча частка спірного майна не є незначною, проте вона не може бути виділена в натурі, що підтверджується висновками управління містобудування та архітектури №3066 від 30.08.2003 року (т.1 а.с. 60), та №21-6114 від 22.11.2007 року (т.1 а.с. 294) про неможливість розподілу спірної частини будинку за запропонованими варіантами судово-технічної експертизи від 18.04.2003 року.
За обставинами справи позивач-відповідач ОСОБА_1 був згоден на вирішення спору про розподіл спірної частини будинку шляхом сплати грошової компенсації.
Згідно з ч.2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Як вбачається з матеріалів справи, запропоновані експертом варіанти розподілу спірної частини будинку, викладені у висновку №ОС-30 від 18.04.2003 року (т.1 а.с. 38-56) не можуть бути погоджені з спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, оскільки при цьому порушуються Державні будівельні норми (т.1 а.с. 294), а тому спірна частина будинку є неподільною.
На проведення додаткової будівельно-технічної експертизи для визначення можливих інших варіантів поділу спірної частини будинку ОСОБА_1 не погодився, що підтверджується записом в журналі судового засідання від 21.04.2008 року.
Спільне володіння і користування спірною часткою будинку неможливе, оскільки сторони знаходяться у неприязних стосунках, що підтверджується наявними в матеріалах справи скаргами, листами, зверненнями.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 31/100 частин будинку АДРЕСА_2, яка є відокремленою від спірної частини будинку, має самостійний вихід на горище, до туалету, до гаража, окреме газопостачання та опалення газовими конвекторами ( т.2 а.с. 26,27). А тому, припинення права власності на його частку у спірній частині будинку не завдасть істотної шкоди як йому, так і членам його сім’ї.
Спадкова частина будинку АДРЕСА_2 становить 69/100 частин будинку.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи ОС-40 від 11.05.2004 року (т.1 а.с. 79-89) дійсна ринкова вартість 69/100 частин будинку становить 36472,00 грн., відповідно вартість Ѕ частки від 69/100 становить 18236,00 грн.
За положенням ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Хоча ОСОБА_1 погоджувався на вирішення спору шляхом сплати грошової компенсації вартості спірної частини будинку, проте кошти на депозит суду не вносив. Разом з тим, як вбачається з довідки №4/459 від 02.07.2004 року управління державної судової адміністрації у Вінницькій області відповідач-позивач ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок 01.07.2004 року кошти в сумі 18236, 00 грн. згідно ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 29.06.2004 року (т.1 а.с. 110).
Фактично погоджуючись з таким розміром грошової компенсації за належну йому частку у спірному спадковому майні, ОСОБА_1 після набуття законної сили рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 03.02.2005 року ( т.1 а.с. 199-203, 228-229) отримав 18236,00 грн. грошової компенсації, що підтверджується його заявою про видачу виконавчого листа (т.1 а.с. 232) та постановою державного виконавця від 05.09. 2005 року про закінчення виконавчого провадження в в’язку з виконанням (т.1 а.с. 296).
За таких обставин, рішення суду є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його позбавлено можливості користуватися туалетом, погребом, виходом на горище, хвірткою, гаражем і опаленням спростовуються доказами, що є в матеріалах справи про те, що станом на 2007-2008 рік у апелянта була можливість користуватися цими приміщеннями, будівлями та опаленням.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він згоден сплатити ОСОБА_2 36472, 00 грн. за спірну частину будинку не можуть бути прийняті до уваги, оскільки будь-яких дій, які б свідчили про реальність таких намірів або внесення позивачем вартості частки у спірному майні на депозитний рахунок суду, ОСОБА_1 не вчинив.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно :