КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2010 року справа № 2-а-2845/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Теплухіній М.І., за участю осіб, які беруть участь у справі:
від прокурора: не з’явився,
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Рокитнянского району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області
досуб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1
простягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Рокитнянского району Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області (надалі – позивач) з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені у розмірі 9787,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за період з 20.03.2009 по 08.10.2009 у відповідача наявна заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за лютий, березень, квітень, червень місяці 2009 року у розмірі 1226, 92 грн., що підтверджується відповідними розрахунками сум страхових внесків, внесків з чистого доходу за 2008 рік згідно розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, складеного відповідно до додатку 25 до пункту 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та фінансових санкцій у розмірі 8117,43 грн., що підтверджується відповідними рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області.
Обов’язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески передбачений приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків, фінансових санкцій та пені у розмірі 9787, 31 грн. у строки, встановлені приписами статей 20 та 106 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Прокурор та позивач у судове засідання 17.05.2010 не з’явились. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог на суму 442,96 грн., у зв’язку із сплатою відповідачем заборгованості по розрахунку сум страхових внесків за 2008 рік, складеного відповідно до додатку 25 до пункту 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач письмових заперечень проти позову суду не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання не з’явився. Ухвали суду та повістка про виклик до суду надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: АДРЕСА_1.
Однак, до суду двічі повернувся конверт, направлений на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення – «за закінченням терміну зберігання».
За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи та вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності учасників процесу та на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.
Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за № 1018030641, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Як вбачається із змісту позовної заяви позивача у відповідача за період з 22.10.2007 по 08.10.2009 виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені на загальну суму 19712, 97 грн.
Поряд з цим позивач звертався до суду з відповідними позовами про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені за період з 20.12.2006 по 20.02.2009.
З огляду на зазначене суд розглядає позовні вимоги саме в межах періоду з 20.03.2009 по 08.10.2009.
Як вбачається з поданих відповідачем до позивача звітних документів, а саме - розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за лютий, березень, квітень, червень місяці 2009 року, сума страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем, становить, відповідно, 422, 60 грн., 144, 32 грн., 220, 00 грн., 440, 00 грн. Загалом – 1226, 92 грн.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На підставі пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України № 1058- IV до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 170, 00 грн., 1800, 00 грн., 1144, 02 грн., 4652, 41 грн., 340, 00 грн., 11,00 грн. (загалом – 8117, 43 грн.) згідно з рішеннями, відповідно, від 29.05.2009 № 159 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, від 01.06.2009 № 160 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, від 01.06.2009 № 161 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, від 01.06.2009 № 162 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, від 01.06.2009 № 163 про застосування фінансових санкцій за неведення в установленому порядку обліку сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, відсутність первинних документів про обчислення та сплату страхових внесків та від 15.09.2009 № 231 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (надалі - рішення).
Зазначені рішення отримані відповідачем, відповідно 29.05.2009, 01.06.2009 та 23.09.2009 про що свідчать підписи відповідача на копіях вказаних рішень.
Рішення № 163 від 01.06.2009 отримане відповідачем 07.08.2009 про що свідчить підпис відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24).
Доказів щодо сплати у самостійному порядку зазначених у рішеннях сум чи оскарження їх в судовому порядку, суду не надано.
У зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV направлено відповідачеві вимогу про сплату заборгованості від 03.08.2009 р. № Ю-У164 у розмірі 2346, 20 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 05.08.2009 р., про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії вказаної вимоги.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV).
Станом на день розгляду спору доказів щодо сплати в самостійному порядку зазначеної у вимозі суми заборгованості, її узгодження або оскарження, суду не надано.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати недоїмки, фінансових санкцій та пені станом на день розгляду спору становить 9344, 35 грн. (1226, 92 грн. + 8117, 43 грн.).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.
Приписами статті 67 Конституції України визначений обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з вимогами про сплату недоїмки, передбачено абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058- IV.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені у розмірі 9344 (дев’ять тисяч триста сорок чотири) грн. 35 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя Н. Д. Панченко
постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 21.05.2010