Справа №22ц - 7477 / 2010 р.                            Головуючий у 1 інстанції: Павленко Л.М.

Категорія: 57                                                       Доповідач:  Ігнатова Л.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    28  липня   2010 року                                    Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді: Краснощокової Н.С.,

суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,

при секретарі: Крівцові В.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради на постанову Київського районного суду м. Донецька від  10 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових виплат, -

ВСТАНОВИВ:

            Постановою Київського районного суду  м. Донецька від 10 листопада 2009  року  позов ОСОБА_1 задоволено.

           Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 3448 грн.

           Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради  подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

           Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

           Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

                       Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради у виплаті ОСОБА_1 разової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік є неправомірною.

           Між тим з таким висновком суду не можна погодитися.

                       Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шановливого ставлення до них.

                       Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.

                       ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання дій незаконними, стягнення з недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік в розмірі 3448 грн.

              Позивач має статус інваліда війни 2 групи і йому видане відповідне посвідчення.

              Перелік пільг інвалідам війни міститься у ст. 13 зазначеного Закону.

              Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції станом на час оспорюваних виплат) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

           А ст. 17 зазначеного Закону, зобов»язання по виплаті такої разової грошової допомоги покладено на органи праці та соціального захисту начелення.

                       Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що позивач  має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

                       Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-Y1 «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і передбачено, що щорічна до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

                       Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 вказані зміни до ч.5 ст.12 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані неконституційними. Рішення Конституційного суду набрало чинності з дня його проголошення. Але судом першої інстанції встановлено, що грошову допомогу до 5 травня у 2008 році позивач отримав від відповідача у квітні 2008 року, до ухвалення 22 травня 2008 року Конституційним судом рішення і у період дії нової редакції ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

           Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем була виплачена разова грошова допомога ОСОБА_1 за 2008 рік в розмірі 400 грн. у квітні 2008 року (а.с.7, 17-18, 36).

          Статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

          Тобто, аналізуючи даний закон, випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цього закону у зв»язку з визначенням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.

         Але на ці обставини суд першої інстанції не звернув уваги і помилково визнав відмову відповідача в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнув з відповідача на користь позивача 3448 грн.

         За таких обставин, апеляційний суд вважає необхідним постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.  

         Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

                                              В  И  Р  І  Ш  И  В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від  10 листопада 2009 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Київської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових виплат за 2008 рік відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене  протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з дня його проголошення.

Судді: