№2-3526/10
категорія 41
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 липня 2010р. м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира
В складі : суддя Грибан І.О.
секретар Шпаковська Ю.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в обґрунтування якого в позовній заяві та в судовому засіданні зазначав, що за ним, так само як і за відповідачем закріплено койко-місце в кімнаті АДРЕСА_1. Після надання будинку за рішенням Житомирської міської ради №79 від 30.01.03р. статусу житлового , сторони в справі залишилися мешканцями вказаної кімнати (квартири).Його право на проживання в даній квартирі визнано рішенням Богунського районного суду від 09.09.09р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19.11.09р. Він також звертався раніше в судовому порядку з вимогами до відповідача про усунення перешкод в користуванні житлом, але в зв’язку з необґрунтованістю вимог в задоволенні його позову тим же рішенням районного суду було відмовлено. Оскільки після набрання попереднім рішенням суду законної сили, відповідач продовжує чинити йому перешкоди, на неодноразові спроби позивача увійти до квартири не впускає в спільне жиле приміщення та не дає ключ від вхідних дверей, то він знову звернувся в суд з вимогами про його вселення та покладення на відповідача обов’язку не чинити перешкоди в користуванні житловими та підсобними приміщеннями в даній кварті та надати ключі від вхідних дверей.
Відповідач та його представник проти позову заперечували. Вказували на те,що відповідач не чинить перешкод в користуванні квартирою позивачу. Ключ від квартири відповідач має лише один. В квартирі знаходяться його особисті речі. Тому надати позивачу ключ та вільний доступ до своїх речей не вважає правильним. Крім того, вказував, що згідно перевірки правоохоронних органів в порушенні кримінальної справи як проти нього так і проти позивача за ст.. 286 КК України відмовлено за відсутністю складу правопорушення. В задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.
Будиноку АДРЕСА_1 до січня 2003 року . перебував на балансі Житомирської виправної колонії №4 та мав статус гуртожитку для одинаків. Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 30.01.03р.. № 79 гуртожитку було надано статус житлового будинку.
Порядок отримання жилого приміщення в гуртожитках, вселення, виселення регулюється статтями 128,129,132 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Радою Міністрів УРСР від 03.06.1986 р., відповідно до яких гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Надання жилого приміщення в гуртожитках здійснюється на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, якому належить гуртожиток, та профспілкового комітету. Вселення здійснюється на підставі спеціального ордеру, який видається на вільну жилу площу. Жила площа надається в гуртожитку в розмірі не менше 6 кв.м. на одну особу. Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету. Договір найму жилого приміщення не укладається.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був вселений в кімнату 1 гуртожитку по вул.. Котовського,103-В та отримав право на койко-місце та постійну прописку з 02.07.2001р. на підставі ордеру №32. Даний факт встановлений рішенням Богунського районного суду від 09.09.2009р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від19.11.2009р. ( а.с.18-24) . Вказаними рішеннями судів також визнано право позивача на проживання в даній квартирі ( кімнаті). Факти та обставини,встановлені судовим рішення додатковому доказуванню не підлягають.
Позивач стверджує, що після постановлення Богунським районним судом рішення від 09.09.09р. він неодноразово намагався вселитися в квартиру, але відповідач його в квартиру не впускав, спроби домовитися добровільно вирішити питання спільного проживання закінчувалися конфліктними ситуаціями..
Ці обставини підтверджуються копіями постанов правоохоронних органів по заяві ОСОБА_1 від 28.01.10р. (а.с.5) та по заяві ОСОБА_2 від 15.10.09р. (а.с.25) . Крім того, згідно висновку за матеріалами службової перевірки відносно ОСОБА_1 ( а.с.40-41) по заяві гр.-ки ОСОБА_3.(сусідки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по гуртожитку) вбачається, що 14.10.09р. позивач намагався проникнути до жилого приміщення квартири АДРЕСА_1. А відповідач при цьому перешкоджав йому, намагаючись закрити двері зовні. В зв’язку з чим між ними виник конфлікт, в результаті, якого позивач намагався відштовхнути відповідача від дверей та не давав йому можливості їх закрити.
Відповідно до вимог ст..47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може примусово бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Ордер на вселення позивача в спірне жиле приміщення в судовому порядку недійсним не визнавався. Права на проживання в спірному приміщенні позивач також не позбавлявся.
Таким чином дії відповідача щодо перешкоджанню проживати позивачеві в спільній квартирі( кімнаті) є порушенням Конституційних прав останнього.
Позов обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.. ст.ст.11,15,60,209,215 ЦПК України, ст.. 58,59,61,128,129,132 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. № 208)суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру (кімнату) АДРЕСА_1.
Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою (кімнатою) АДРЕСА_1 шляхом передачі ключів від вхідних дверей та надання вільного доступу до жилого приміщення та приміщень загального користування в квартирі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів, починаючи з дня проголошення рішення, шляхом подання через Богунський районний суд заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження ,якщо така заява або апеляційна скарга не були подані.
Суддя :