АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Щолокової О.В.
Суддів: Міхасішина І.В., Вавшка В.С.
При секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 03 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконкому Вінницької міської ради про визнання права власності на майно та визнання права власності внаслідок знищення майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виконкому Вінницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину будинку, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В березні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчого комітету Вінницької міської ради про припинення права власності ОСОБА_4 на 13/100 будинковолодіння по АДРЕСА_1 внаслідок знищення майна, припинення права власності ОСОБА_3 на 2/25 будинковолодіння по АДРЕСА_1 внаслідок знищення майна, та про визнання за ними права власності на 21/100 даного будинковолодіння.
ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, виконкому Вінницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва №848 від 27.02.1990 року про право приватної власності на частину будинковолодіння, стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 10000 грн. та судових витрат по справі.
Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 31 березня 2010 року зустрічна позовна заява ОСОБА_4, ОСОБА_3 об’єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 03 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконкому Вінницької міської ради про визнання права власності на майно та визнання припинення права власності внаслідок знищення майна відмовлено. Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано свідоцтво виконавчого комітету Староміської районної ради народних депутатів м. Вінниці №848 від 27.02.1990 року недійсним. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 174 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно із ч.1,2 ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 15.10.1962 року, посвідченого старшим нотаріусом Першої вінницької нотаріальної контори за реєстровим №4-635, зареєстрованого в Вінницькому міжміському бюро технічної інвентаризації 24.10.1962 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили 21/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_2, ОСОБА_5 виконавчим комітетом Староміської райради народних депутатів було видано свідоцтво про право особистої власності на будівлю №848 від 27.02.1990 року про те, що вказаним особам належить 79/100 будинковолодіння АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Суд першої інстанції, встановивши, що оскаржуване свідоцтво містить помилку у визначенні частки домоволодіння, про що не заперечили сторони, цілком обґрунтовано визнав недійсним дане свідоцтво про право особистої власності на будівлю.
Разом з тим, задовольняючи частково позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди 3000 грн. з ОСОБА_2, ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував роз’яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Колегія суддів дійшла висновку, що в судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів наявності вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 у спричиненні моральної шкоди ОСОБА_4 та ОСОБА_3, суд першої інстанції не навів у рішенні переконливих мотивів на підтвердження своїх висновків щодо стягнення моральної шкоди.
За таких обставин, рішення суду, в частині відшкодування моральної шкоди, слід скасувати з ухваленням нового про відмову в задоволенні цієї частини позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 03 червня 2010 року в частині стягнення 3000 грн. моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та виконкому Вінницької міської ради про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн. відмовити.
В решті рішення залишити суду без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом вірно: