Справа № 2-661

2010 р.                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14.07.2010 р. Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Ледньової Т.В.

при секретарі –      Бабенко С.А., Пігасові П.В.

за участю:

позивача -  ОСОБА_1

представника прокуратури – Пшенічко С.О.

представника позивача -  Латій О.В.

представника відповідача – Смірнова П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлоград» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року прокурор м. Іллічівська Одеської області звернувся до Іллічівського міського суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Світлоград» про розірвання договору інвестування у будівництво від 08 квітня 2005 року № 25 та стягнення 232 186,90 грн. (а. с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору про інвестування у будівництво від 08 квітня 2005 року № 25 до теперішнього часу не виконав свої зобов’язання щодо будівництва надбудови житлового будинку АДРЕСА_1 та передачі у власність позивачки однокімнатної квартири загальною площею 38 кв.м.,  розташованої на шостому поверсі вказаного житлового будинку , у зв’язку з чим вона зазнала збитків на загальну суму 232 186,90 грн.  Вказане є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Сторона позивача п росить розірвати договір про інвестування у будівництво від 08 квітня 2005 року № 25 та стягнути з відповідача інвестиційний внесок з урахуванням інфляційних втрат у сумі 196 697,20 грн., три проценти річних у сумі 9 939,78 грн. за користування коштами та пеню у сумі 25 549,92 грн. за прострочення виконання основного зобов’язання.

Представник прокуратури Пшенічко С.О., позивачка ОСОБА_1 та її представник Латій О.В. в судовому засіданні позовні вимоги та їх обґрунтування підтримали і просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Смірнов П.О. погодився з позовом в частині повернення інвестиційного внеску в сумі 110442,00 грн., однак заперечував проти задоволення позову в частині розірвання договору, стягнення пені та трьох процентів річних, посилаючись на те, що плановий строк здачі об’єкту в експлуатацію не є строком виконання зобов’язання, кінцевий строк виконання зобов’язання договором не передбачений, а тому ТОВ «Світлоград» не порушувало своїх зобов’язань. Ця позиція вбачається із виступу в судовому засіданні та письмових заперечень  (а. с. 51-53).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини та дослідивши надані докази,  суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Іллічівської міської ради № 228 від 24.02.2005 р. відповідач одержав дозвіл на проектування надбудови на даху п’ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 96).

08.04.2005 р. між ОСОБА_1 і ТОВ «Світлоград» був укладений договір інвестування у будівництво № 25 (а. с. 7-8 об.) , відповідно до умов якого позивачка зобов’язувалась інвестувати будівництво надбудови житлового будинку АДРЕСА_1 в сумі 110 442 грн., а відповідач зобов’язувався передати їй у власність  однокімнатну квартиру загальною площею 38 кв.м.,  розташовану на шостому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, після внесення позивачкою 100% інвестиційних внесків та протягом 20 робочих днів після завершення будівництва і прийняття об’єкта до експлуатації у серпні 2005 р. (пункти 1.1., 1.4., 2.3. Договору).

З квитанції банку № 111 від 08.04.2005 р. та додатку до договору інвестування у будівництво № 25 від 08.04.2005 р.   (а. с. 9) вбачається, що 0 8.04.2005 р. позивачка у повному обсязі перерахувала на розрахунковий рахунок відповідача суму інвестиційного внеску, чим  повністю виконала свої зобов’язання за договором інвестування № 25 від 08.04.2005 р.

Матеріали справи (а. с. 13, 99) підтверджують, що відповідач лише 01.09.2006 р. отримав дозвіл № 86 на виконання підготовчих будівельних робіт. На момент розгляду справи будівельні роботи розпочато не було, що визнав представник відповідача та підтверджується доказами на а. с. 10-12, 14-25, 43,  84-95,  98, 117, 118-120.

У судових засіданнях представником відповідача не було доведено, що невиконання зобов’язань за договором стало наслідком впливу зовнішніх факторів поза контролем відповідача (форс-мажорні обставини), які не можливо було передбачити під час укладання договору інвестування будівництва.

Згідно ст. 9  Закону України «Про інвестиційну діяльність» договір (угода) є основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами, а положеннями ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), в свою чергу, приписами ст. 525 ЦК України зазначається, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається .

Згідно ч. 1 ст. 18  Закону України «Про інвестиційну діяльність» умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів.

Статтею 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, зазначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки з боку відповідача має місце істотне порушення договору в частині виконання своїх зобов’язань щодо строку закінчення будівництва надбудови та передачі квартири у власність позивачці, то в силу положень ч. 2 ст. 651 ЦК України договір підлягає розірванню на вимогу позивачки.

В зв’язку з розірванням договору на підставі ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України позивачу підлягає поверненню сума інвестиційного вкладу 110 442 грн.

Згідно ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, в тому числі сплатити неустойку, відшкодувати збитки (реальні та упущену вигоду).

Пунктом 4.5 договору інвестування у будівництво № 25 від 08 квітня 2005 року передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми Договору за кожний день прострочення передачі квартири (а. с. 7-8 об.).

Враховуючи те, що строк здачі об’єкту в експлуатацію є суттєвою умовою договору, з приводу якої сторони досягли згоди, а також приймаючи до уваги винні протиправні дії відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з ТОВ «Світлоград»  неустойки у вигляді пені в межах строку позовної давності, встановленої п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, за попередні 12 місяців з дня подання позову, тобто з 14.10.2008 р. по 14.10.2009 р. в загальній сумі 25 549,92 грн., відповідно до  встановлених НБУ облікових ставок (з 30.04.2008 р. - 12%, з 15.06.2009 р. - 11%, з 12.08.2009 р. - 10,25%).

Відповідно до ст. 625 ЦК України   боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то інфляційні втрати та річні є  реальними збитками згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України. В зв’язку з цим, підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 3313,26 грн. (110442,00 х 3% / 100%) річних та 86 255,20 грн. інфляційних втрат (при індексі інфляції за вересень-грудень 2005 р. - 103,4%, за 2006 рік - 111,6, за 2007 рік – 116,6 %, за 2008 рік – 122,3%, за січень-серпень 2009 року - 108,2%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 256, 610, 611, 623, 625, 651 ЦК України, ст.ст. 9, 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 10, 11, 60, 208—209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Задовольнити позовні вимоги прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах ОСОБА_1   в повному обсягу.

Розірвати договір про інвестування у будівництво № 25, укладений між ТОВ “Світлоград” і ОСОБА_1 08.04.2005 р.

    Стягнути з ТОВ « Світлоград » на користь ОСОБА_1 заборгованість  з урахуванням інфляції у сумі   196 697 грн. 20 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 9 939 грн. 78 коп., пеню у сумі 25 549 грн. 92 коп., а всього 232 186 грн.90 коп.

Стягнути  з  відповідача  на  користь держави державне мито у розмірі 1 700 грн. та  інформаційно-технічний збір у сумі 120 грн.

Заяву про апеляційне  оскарження   рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається   протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя