Р І Ш Е Н Н Я                                                         2- 434/2010    копія

                    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23липня 2010 року                                                             Козельщинський районний суд Полтавської області

                                                                                                       в складі  головуючого судді  - Науменко Н.Д.  

                                                                                                       при секретарі  -  Старостенко О.А.                                                                                                  

           розглянувши   в приміщенні Козельщинського районного суду Полтавської області цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському  районі Полтавської області про визнання неправомірними дій і зобов"язання нарахувати та виплатити  щомісячне підвищення до пенсії, -    

встановив:

             Позивач  ОСОБА_1 звернулась  до Козельщинського районного суду з  позовом до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі  Полтавської області, в якому прохала суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити  їй, як дитині війни, недоплачене щомісячне підвищення до пенсії за період з 1 січня 2009по 31 травня 2010 року, визнати незаконною відмову у нарахуванні і виплаті підвищення.

             В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по даний час має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

            Відповідач всупереч  вимогам закону ї виплату не проводить, чим порушує її права.

            Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні   органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат   особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

             В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

            Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних  у справі доказів.

             З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

             Позивач має статус «Дитини війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням  НОМЕР_1, виданим  24.11.2004 року  (а. с. - 7).

             Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

             Із заперечень УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат в повному обсязі, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

             Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

             Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

             Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

  З 01 січня 2009 року позивачу було нараховане та виплачується  підвищення, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському району Полтавської області від  36 липня  2010 без номера в  розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року за № 530.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Вимога позивача щодо визнання неправомірними дій  управління ПФУ в Козельщинському районі  по невиплаті у  розмірі , передбаченому ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії і зобов"язання провести донарахування і його  виплату у 2009  і 2010роках підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не передбачено  обмежень   застосування ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" щодо нарахування і виплати 30% надбавки до пенсії громадянам категорії "діти війни", а тому зазначена виплата повинна бути проведена. Зменшення відповідачем розміру виплати цього підвищення з посиланням на  постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 року і інші постанови КМУ  з цього питання є  безпідставними, так як  при вирішенні спору суд виходить із загальних засад пріоритету  законів над підзаконними актами і визнає, що при розрахунку підвищення до пенсії  соціальній категорії " діти війни" застосуванню підлягає ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч. ч. 1 і 2 ст.16 ЦК України кожна особа має  право на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів  можуть бути  визнання права,  визнання незаконними рішень,  дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право  або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За таких обставин суд визнає протиправною бездіяльність УПФ України  в Козельщинському районі Полтавської області в частині не проведення у 2009 році повної виплати підвищення до пенсії  "дітям війни" і приходить до висновку про необхідність здійснення перерахунку виплат  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 ч.1 Закону України " Про загальнообова"язкове державне пенсійне страхування", та проведення відповідних виплат з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року і за 2010 рік з 1 січня по 31 травня 2010 року з урахуванням  виплачених позивачу за цей час сум..

Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус «дітей війни» не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

           Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

           Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

           З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

               Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

               Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007року за №1261  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

               Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”,  покладено на УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області за місцем проживання позивача.

               Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

                За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

                Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

                Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно  п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року за №1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

                 Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:

•   призначення пенсії;

•   підготовки документів для її виплати;

•   забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

                Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2, що діє  в редакції Постанови Правління ПФУ від 25.02.2008 року № 5-5, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

                 Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

                 Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

                 Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

                  Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

                 Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

                  Розрахунок  виплати у 2009 році 30 відсоткової надбавки  необхідно проводити, виходячи  із вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист  «дітей війни».

                  Законом України "Про державний бюджет на 2009  рік" дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону  України " Про Державний бюджет на 2009  рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим Законом та нормативно-правовими   актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює  доплату до пенсії дітям війни є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким  чином відповідач в 2009 році  повинен  діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних  груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Отже, мінімальний розмір пенсії за віком за січень - жовтень  2009 року встановлений на рівні грудня 2008 року.

          За січень - жовтень 2009 року позивачеві виплачено підвищення до пенсії по 49 грн. 80 коп. щомісяця,  отже з 01 січня 2009 року по 1 листопада 2009 року підлягає доплаті 996 грн.    (січень - вересень 2009 року 498 грн.х30% = 149,40грн. - 49,80 грн. = 99,60 грн. х 10=996  грн.).

         З 1 листопада  2009 року розмір  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які втратили працездатність, встановлений 573 грн. на  місяць, отже  розрахунки за листопад - грудень 2009  року належить здійснювати  враховуючи  цей розмір ( 573грн. х 30%= 171,9грн. – 49,8 грн. = 122,1грн. х 2 = 244,2 грн. Разом 996грн + 244,2грн.=1240,2грн.

       Виплата надбавки дітям війни у 2010 році повинна нараховуватись за період з 1 січня по 31 травня 2010 року , виходячи із мінімального розміру пенсії, яка розраховується із розміру прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу у 2010 році.

        При цьому   при проведенні зазначених виплат судом проведено зарахування сум, виплачених відповідачем.  

        На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   ст.ст. 13,16 ЦК України , ст.ст.  15, 213-214 ЦПК України, суд –

                                                                                                вирішив:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Козельщинському   районі Полтавської області  про  визнання неправомірними дій та зобов»язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії дитині війни задовольнити  повністю.

        Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському  районі Полтавської області в період з 1 січня 2009 року по 3 1 грудня 2009 року.

         Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі встановленому ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести доплату ОСОБА_1 за 2009 рік з 1 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року  і за 2010 рік з  1.01.2010 по 31травня 2010 року   з урахуванням проведених виплат.

         Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління ПФУ в Козельщинському районі 8,5 грн.  судового збору і 37грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи,  а разом 45,5грн.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  Полтавського апеляційного  суду через Козельщинський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення,  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Рішення  набуває чинності після спливу строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не подана.

       Повний текст рішення  виготовлений  26.07.2010 року.

Головуючий:                                                                підпис                                                                                                                     Н.Д.Науменко

З оригіналом вірно.

Суддя Козельщинського районного суду :                                                                                                                                                Н.Д.Науменко