1-349-2010

У К Р А Ї Н А

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

_________________________________________________________

м. Олександрія вул. К.Лібкнехта, 76 індекс 28000

                              В  И  Р  О  К

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі :

          головуючого судді                  Горбунова В.Г.

          при секретарі                           Полатайко О.Ю.

 з участю прокурора                          Замікули Б.С

         адвоката                                    ОСОБА_1

         потерпілого                               ОСОБА_2

   розглянувши у відкритому судовому засіданні і залі суду в м.Олександрія  кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Стара Водолага Нововодолянського  району, Харківської області, проживаючого в АДРЕСА_2,зареєстрованого в АДРЕСА_1,  громадянина України, українця, не одруженого, з початковою повною освітою, не працюючого, не судимого, -

ОСОБА_3, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с.Стара Водолага Нововодолянського  району, Харківської області, проживаючого в АДРЕСА_2,зареєстрованого в АДРЕСА_3, , громадянина України, українця, з повною початковою освітою, не одруженого, не працюючого,  судимого – 13 квітня 2010 року Пятихатським райсудом за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі з приміненням ст..75 КК України з іспитовим строком – 3 роки,-

-   обох в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

                                              В С Т А Н О В И В :

      Що підсудні за попередньою змовою групою осіб вчинили крадіжку чужого майна.

        Злочин було вчинено при слідуючих обставинах:

        Підсудний знаходячись в будинку по АДРЕСА_2, де також з ними знаходився і житель цього ж села ОСОБА_2. Підсудні разом з ОСОБА_2 в цей день 26 березня 2010 року вживали спиртні напої і близько 17 години ОСОБА_2 сп`янів та заснув.Підсудні скориставшись станом ОСОБА_2 викрали у нього 600 грн., купюрами по 100 грн.

     Викраденими коштами підсудні розпорядились як своїми.

     Підсудні своїми діями спричинили потерпілому ОСОБА_2матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.

    В судовому засіданні підсудні свою вину визнали повністю та підтвердили, що після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4 вони побачили у нього гроші і оскільки він заснув, то вони гроші забрали та частково використали на придбання продуктів та інших товарів. Гроші потерпілому ОСОБА_2 повернуто.

    Вина підсудних в скоєнні злочинів підтверджується не тільки повним визнанням підсудними своєї вини, але і об`єктивно всіма зібраними по справі доказами, які були перевірені в ході судового слідства в порядку ч.3 ст.299 КПК України.

    Дії підсудних вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України оскільки вони за попередньою змовою групою осіб таємно, протиправно та безоплатно заволоділи грошима потерпілого, чим спричинили йому матеріальну шкоду на 600 грн., викраденим розпорядились як своїм.

    Призначаючи підсудним тяжкості вчиненого злочину, особи винних, а також обставин, що пом1якшують чи обтяжують покарання.

    Підсудний ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному злочині щиро розкаюється, за місцем проживання характеризується посередньо, матеріальна шкода відшкодована, потерпілий просить суворо їх не карати.

    Підсудний ОСОБА_3 щиро розкаюється в скоєному злочині, має посередньо характеристику за останнім місцем свого проживання, добровільно відшкодовані нанесені збитки, потерпіла просить суворо їх не карати.

    Одночасно суд враховує і те, що підсудні вчинили злочин в стані алкогольного сп`яніння.

    Наведені вище обставини свідчать про те, що підсудні заслуговують покарання у вигляді позбавлення волі, але на думку суду, існує ще можливість виправлення їх без відбування покарання тобто примінити до них ст..75 КК України звільнивши кожного з них від відбування призначеного покарання  з випробуванням.

    Оскільки підсудний ОСОБА_3 вироком Пятихатського райсуду від 13 квітня 2010 роки судимий за ч.3 ст.185 КК України  до 3-х років позбавлення волі з приміненням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,то на підставі ч.4 ст.70 КК України суд вважає за необхідне приєднати йому частково покарання, яке йому було призначене і ним  невідбуте за попереднім вироком.

       Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд –

                                        З  А  С  У  Д  И  В :

    ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнати винними за ч.2 ст.185 КК України та призначити кожному з них покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2( два ) роки.

    На підставі ч.4 ст.70 КК України засудженому  ОСОБА_3 приєднати частково покарання у вигляді позбавлення волі, яке йому було призначено інше невідбуте за вироком від 13 квітня 2010 року Пятихатського райсуду Дніпропетровської області і остаточно вважати його засудженим до 4 ( чотирьох) років 6 ( шести ) місяців позбавлення волі .

    Примінити до засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ст.75 КК України звільнивши кожного з них від відбування призначеного покарання, встановивши іспитові строки – ОСОБА_5 – 2 ( два ) роки, а ОСОБА_3 –три роки, зобов`язавши кожного з них в порядку ст.76 КК України повідомляти органи кримінально- виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання  та періодично з`являтись для реєстрації до органів кримінально- виконавчої системи, залишивши кожному до набрання вироку законної сили запобіжний захід – підписку про невиїзд.

           На вирок  може бути  подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області  шляхом подання її до Олександрійського міськрайсуду протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Головуючий: підпис    

    Копія вірна

    Суддя Олександрійського

    міськрайонного суду                                            Горбунов В.Г.

                                                                                                                                                           Справа № 2а - 1487/2010

                                                                   У К Р А Ї Н А

                     Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області                               __________________________________________________________________                              

                           м. Олександрія вул. К.Лібкнехта, 76 індекс 28000

                                                                    ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

                 головуючого судді                                 Тимченко Л.М

           при секретарі                                         Платові А.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії  справу  за адміністративним позовом ОСОБА_7 до   інспектора Криничанської роти  ДПС  Сороки Володимира Васильовича  щодо  неправомірних дій інспектора та про скасування  постанови про накладення адміністративного стягнення  від 22 березня 2010року  в частині накладення штрафу у подвійному розмірі-  

                                                         в с т а н о в и в :

    ОСОБА_7 звернувся до суду із адміністративним позовом  до інспектора  Криничанської роти  ДПС  Сороки В.В. щодо  неправомірних дій інспектора та про скасування  постанови про накладення адміністративного стягнення  від 22 березня 2010 року  в частині накладення штрафу у подвійному розмірі,  мотивуючи свої вимоги тим , що  22 березня 2010 року  відносно нього було винесено постанову  про притягнення  його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 600 грн. та складено постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст.121 та ч.1 ст. 126 КУпАП в якій вказано, що цього дня о 9 год.15 хв. на 127 км автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізварино в с.Щорськ Криничанського району Дніпропетровської області він керуючи автомобілем Фольскваген державний номерний знак НОМЕР_1  не користувався паском безпеки під час руху та не мав при собі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власників транспортних засобу.

    З постановою позивач  погодився, поскільки  визнає, що дійсно він порушив вимоги правил дорожнього руху. Однак стверджує, що копію постанови він не отримав, не знав і не мав можливості яку суму штрафу сплатити. Тільки 13 травня з повідомлення державного  виконавця йому стало відомо, що на нього було накладено штраф.

.       В судовому засіданні позивач  на своїх вимогах наполягає , посилаючись на викладені обставини .

    Відповідач  в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи в суді,  про причини неявки суд не повідомив . До суду  надійшло письмова заява в якій відповідач не погоджується із позовом , однак просить розглянути справу без нього.  

    Заслухавши пояснення позивача, та  дослідивши докази  у сукупності  з іншими матеріалами справи,  суд вважає , що позов не підлягає задоволенню.

          Судом встановлено , що  22 березня 2010 року  відносно ОСОБА_7 було винесено постанову  про притягнення  його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 600 грн. та складено  постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст.121 та ч.1 ст. 126 КУпАП в якій вказано, що цього дня о 9 год.15 хв. на 127 км автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізварино в с.Щорськ Криничанського району Дніпропетровської області він керуючи автомобілем Фольскваген державний номерний знак НОМЕР_1  не користувався паском безпеки під час руху та не мав при собі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власників транспортних засобу.    

    Правовідносини сторін врегулюванні ст. 7 ч.4 ст.121, ч. 1 ст. 126, 247, 282-284 КУпАП.      

Відповідно до ст. 7  КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленим законом . Провадження у справах про адміністративне правопорушення  здійснюється на основі суворого додержання законності .      

    За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка вчинила правопорушення, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки і відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами .

    Суд приймає до уваги, за змістом ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення посадовою особою виноситься відповідно до вимог  ст. 283 КУпАП. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення   відповідно до вимог  ст. 256 КУпАП, який є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення , копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозаписи надсилають особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня такої постанови.

    За змістом ст. 69 КАС України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі , та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

    Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

    Суд приймає до уваги , що в постанові в справі про адміністративне правопорушення від 22.03.2010 року було зроблено відмітку що примірник постанови вручено позивачу, він був ознайомлений з правами та обов’язками відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП   про що свідчать його особисті підписи в протоколі про адміністративне правопорушення .

    Суд приймає до уваги, що відповідно до ст..16 ЗУ « Про дорожній рух » водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції передавати для перевірки посвідчення, реєстраційні та інші документи, що підтверджують право на керування транспортним засобом, а також ( маршрутні ) листи і документи на вантаж, а у випадках, передбачених законодавством страховий поліс. За змістом ст..21.2 ЗУ « Про обов `язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявності  « автоцивілки» здійснюється Державтоінспекцією під час : проведення державного технічного огляду, реєстрації, перереєстрації транспортних засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.

    Суд також приймає до уваги, що інспектором Сорокою В.В. в порушення вимог ст..268 КУ пАП  не була вручена копія постанови ОСОБА_7 В судове засідання відповідачем не надані докази своєчасного вручення постанови або направлення її поштою.

    Суд вважає, що за матеріалами справи  відповідачем доведено правомірність своїх дій по винесенню постанови про накладення на позивача штрафу в суму 600 грн. за порушення вимог ч. 4 ст. 121 та ч.1 ст.126  КУпАП. Суд дійшов висновку, що штрафи повинні накладатись строго у відповідності з діючим законодавством. В оцінку розміру штрафу суд не входить.      

Суд вважає , що за викладених обставин фактична вина водія  доведена , а тому існують підстави для притягнення його  до адміністративної відповідальності.

Суд дійшов висновку, що постанова серія АН від 22 березня 2010 року  про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 600 грн. є законною та скасуванню не підлягає.  

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, ч 4. ст.121, ч.1 ст.126 ,247, 251, 265,  268, 282-284, 288, 289  КУпАП,   ст. ст.2,3,  4, 6, 17-19, 49-51, 69,71,72, 99-100, 104-106, 159-163,167 КАС України, суд

                                              постановив:

      В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до  інспектора Криничанської роти  ДПС Сороки Володимира Васильовича про    притягнення до адміністративної відповідальності та накладені адміністративного стягнення  у виді штрафу в сумі 600 грн. за постановою серія АН від 22 березня 2010 року за порушення ч. 4 ст. 121 та ч.1 ст.126  КУпАП – відмовити повністю.

Постанова може бути  оскаржена до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного  суду через Олександрійський  міськрайонний суд шляхом  подачі протягом 10 днів з часу  проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження  та протягом наступних  20  днів подачі апеляційної  скарги.

    Суддя: підпис

     З оригіналом згідно    

Суддя                                                                         Л.Тимченко