Справа №  1-388/2010

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м. Олександрія, вул. Карла Лібкнехта,76 інд.28000

ВИРОК

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

23  липня 2010  року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

        головуючого судді                      Горбунова В.Г.            

        при секретарі                               Полатайко О.Ю.  

        з участю прокурора                     Замікули Б.С.

        адвоката                    ОСОБА_1

                        потерпілої                                    ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії кримінальну справу про обвинувачення

     ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Єлець Липецької області Російської Федерації, проживаючого по АДРЕСА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_1, громадянина України, українця з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, як такого, що судимості не має,-

    в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 121  КК України, -

В с т а н о в и в :

    Що підсудний умисно спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілій, які були небезпечні для її життя в момент їх  спричинення.

    Злочин було вчинено при слідуючих обставинах:

Підсудний співмешкав з ОСОБА_2, проживаючи спільно в будинку АДРЕСА_3.

В період з 16 до 17 години 28 квітня 2010 року підсудний на ґрунті особистих неприязних стосунків затіяв сварку з ОСОБА_2, а потім став наносити їй удари, вдаривши її два рази в область черевної порожнини ногами та декілька ударів наніс руками по голові та по шиї.

В результаті нанесених ударів потерпілій  ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми  брюшної порожнини з розривом селезінки, що викликало внутрічеревну кровотечу, геморрагічний шок, синці в ділянці голови і нижніх кінцівках, які відносяться до категорії тяжких, оскільки були небезпечні для життя в момент їх спричинення.

    В судовому засіданні підсудний вину свою в скоєнні злочину визнає повністю та показав, що дійсно він співмешкав з ОСОБА_2, проживаючи по АДРЕСА_4 з якою часто виникали сварки. А 28 квітня 2010 року сварка виникла знову, ОСОБА_4 образила його словами і він розгнівавшись, почав їй наносити удари. Коли вона впала, то він її ногами ударив  декілька раз, а потім руками в різні частини тіла.

Коли побачив, що ОСОБА_2 стало погано, то виніс її до веранди. Більше її не чіпав.

Вина підсудного в скоєнні злочину підтверджується:

    - даними судово-медичної експертизи, згідно яких потерпілій     ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми брюшної порожнини з розривом селезінки, що викликало внутрічеревну кровотечу і геморрагічний шок, синці в ділянці шкіри голови і нижніх кінцівок, які відносяться до категорії тяжких, оскільки були небезпечні для життя в момент їх спричинення і ці тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах сказаних підсудним під час відтворення обстановки та обставин події (а.с. 63-65);

    - даними відтворення обстановки та обставин події, згідно яких підсудний самостійно розповів та показав де і як він наносив удари потерпілій (а. с. 29-31);

    -  показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила, що підчас сварки підсудний звалив її на підлогу, де наносив їй удари, як ногами, так і руками,  внаслідок чого в неї виникла дуже сильна біль і  пішла кров. На суворому покаранні не наполягає, матеріальних претензій не має;

    - показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що коли він почув крики сестри, то забіг в будинок, де побачив як підсудний наносив удари сестрі, яка лежала на підлозі. Він хотів відтягти його від сестри, але той його відштовхнув, після чого він побіг по допомогу до сусіда;

    -   показаннями свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що від сина довідався, що підсудний побив доньку. Він допоміг організувати виклик швидкої допомоги. Коли проводилось відтворення обстановки та обставин події, підсудний висловився, що він ще мало дав дочці.

    Оцінюючи зібрані докази суд вважає, що вина підсудного в скоєнні злочину доведена, оскільки сам підсудний визнає свою вину повністю і його вина підтверджується об’єктивно всіма зібраними по справі доказами.

    Дії підсудного за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він умисно спричинив потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для її життя в момент їх спричинення.

    Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що обтяжують чи пом’якшують покарання.

    Підсудний у скоєному злочині щиро розкаюється, потерпіла на суворому покаранні не наполягає. Понесені збитки відшкодовано.

    Одночасно суд враховує негативну характеристику на підсудного з його  останнього місця  проживання.

    Наведені обставини свідчать про те, що підсудний заслуговує покарання у вигляді позбавлення волі.

    Враховуючи обставини справи, характеристику вчиненого злочину, поведінку підсудного до вчинення даного злочину, суд не вбачає підстав примітити до нього ст. 75 КК України.

    Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, -

З а с у д и в :

    ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років, обчислюючи відбування покарання з 29 квітня 2010 року, залишивши йому запобіжний захід утримання під вартою.

    На вирок  може бути  подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області  шляхом подання її до Олександрійського міськрайсуду протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк, але з моменту отримання ним копії.

    Головуючий:  7